Німецькі соціологи провели масштабне дослідження і намалювали портрет біженця з України [ Редагувати ]
Освічена жінка, віком до 30 років. З дитиною, яка приїхала зі сходу та півдня України. Має родичів та друзів у Німеччині, але після війни планує повернутися додому. Німецькі соціологи провели масштабне дослідження і намалювали портрет біженця з України. Яким він вийшов - Тетяна Логунова розкаже.
Кінець лютого, на центральний залізничний вокзал Берліна прибувають перші біженці з України. Спершу рахунок йде на десятки, потім на сотні, і врешті-решт на тисячі. Від початку повномасштабної війни росії проти України Німеччина прийняла понад мільйон переселенців. Цифра рекордна! Тож німецька соціологи вирішили з'ясувати - хто ці люди, чому вони обрали саме Німеччину і яким бачать своє майбутнє.
Дослідження, яке представили німецькі науковці, перше, масштабне і репрезентативне. Його провели три соціологічні інститути спільно з Федеральним відомством у справах міграції. Фахівці опитали 11 тисяч українців, які прибули до Німеччини з кінця лютого до середини червня, офіційно зареєструвалися і отримали тимчасовий захист.
Освічена молода жінка з дитиною. Це узагальнений образ біженця з України, який отримали німецькі соціологи. Якщо говорити цифрами, то вони такі: майже 80 відсотків усіх переселенців жінки з дітьми. Середній вік - до 30 років.
Катаріна Шпіс, директорка федерального інституту вивчення народонаселення:
Майже кожна друга жінка приїхала з неповнолітньою дитиною. Серед українок від 20-ти до 40-ка років таких навіть 60 відсотків. Тому, розробляючи програми підтримки, ми повинні орієнтуватися на цю групу людей.
Країну тимчасового перебування українці теж обирали не навмання. У більшості біженців у Німеччині є родичі або друзі, що значно полегшило пошук житла та інтеграцію в суспільство. В гуртожитках та центрах для біженців досі живуть лише 9 відсотків прибулих. У готелях та пансіонах, які оплачує держава, - 17 відсотків. Усі інші - знайшли окреме житло. А от із мовою у переселенців - проблем більше. Німецькою володіють одиниці. Принаймні, поки що.
Герберт Брюкнер, керівник берлінського інституту дослідження емпіричної інтеграції та міграції:
4 відсотки українських біженців сказали нам, що добре або дуже добре володіють німецькою, 14 відсотків оцінили свої знання, як середні. Решта - 82 відсотки - взагалі не володіють мовою. Це не дивно, адже люди не готувалися до втечі. Водночас, станом натепер половина біженців відвідують або вже закінчили мовні курси. Тому ми очікуємо, що незабаром, кількість українців, які говорять німецькою значно зросте.
Більшість опитаних вважають себе фізично здоровими і незадоволеними життям.
Ніна Ротер, представниця федерального відомства у справах біженців:
Свій стан здоровʼя біженці здебільшого оцінюють як добрий. Проте їхня задоволеність життям відносно низька. За шкалою, де "нуль" означає "повністю незадоволений", а "10" – "повністю задоволений", в нас вийшов результат - 5,8. Середній показник по Німеччині - 7,5. Тобто ми бачимо, що війна та вимушений переїзд залишили сильний слід.
А ще соціологи запитали українців про плани на майбутнє. І 37 відсотків відповіли, що хотіли би залишитися в Німеччині назавжди. 34 відсотки планують повернутися додому одразу після завершення війни. Решта поки не визначилися.