Секретні служби Британії зробили історичну зміну у роботі через війну в Україні [ Редагувати ]

Унікальне інтерв'ю керівників британської та американської розвідки. Сер Джеремі Флемінг та пані Евріл Гейнс розповіли про історичну зміну в роботі секретних служб через війну в Україні.

Які складні рішення довелося приймати головним шпигунам Британії та США напередодні російського вторгнення, - розкаже наша спеціальна кореспондентка Світлана Чернецька.

В ефірі Радіо ВВС4 вийшло справді унікальне інтерв'ю. І не лише тому, що його учасники - одразу двоє керівників чи не найпрофесійніших служб розвідки у світі. Але ще й тому, що британський голова спецслужби виступив у ролі журналіста. Сер Джеремі Флемінг - директор найбільшого і найменш відомого британського агентства - Центру урядового зв'язку. Ця служба відповідає за ведення радіоелектронної розвідки та захищає інформацію органів уряду та армії. Лише уявіть, що був час, коли суспільство навіть не знало імен керівників таємних відомств, їхні фотографії ніколи не потрапляли до преси. А нині - вони не лише публічні особи, але й розповідають про роботу та зміни, яких зазнають секретні служби.

Для інтерв'ю сер Флемінг обрав свою американську колегу, першу в історії жінку-очільницю Національної розвідки США Евріл Гейнс. Вона координує роботу усіх шпигунських агентств Сполучених Штатів. А темою для розмови обрали повномасштабне вторгнення росії. Бо воно стало поворотним моментом в роботі західних спецслужб. Коли вперше секретні дані розвідки щодо планів кремля публікували ледь не в прямому ефірі.

Евріл Гейнс, Національна розвідка США:

Ми намагалися боротися з російською дезінформацією, ми бачили, що вони намагалися створити привід для вторгнення і ми хотіли розвінчати цю інформацію і допомогти людям зрозуміти, що це неправда. Ми шукали шляхи, як декласифікувати певну інформацію, водночас намагалися захистити наші джерела та методи, щоби ми не втратили життєво необхідний доступ для нашої роботи, але завдяки цьому ми змогли вплинути на сприйняття вторгнення у світі.

Джеремі Флемінг, директор Центру урядового зв'язку Великої Британії:

Як професіонал розвідки із 30-річним досвідом, мушу зізнатися, що це було дуже складно і багатьом це було складно, бо ж для збору секретних даних розвідки докладається багато зусиль. Але я також впевнений, що немає сенсу збирати цю інформацію, якщо не збираєшся її використовувати. Це була історична подія - опублікувати секретну інформацію і використати її для підриву брехливих заяв.

Сер Флемінг каже, що війна в Україні стала першим такого роду конфліктом, де розвідка вийшла на передній план. І де зусилля з підтримки об'єднали не лише уряди, але й приватні компанії.

Джеремі Флемінг, директор Центру урядового зв'язку Великої Британії:

Це не можуть бути лише голоси уряду та розвідки, мусять бути й інші голоси. І одна із найважливіших ролей у цьому конфлікті була у приватного сектору. Чи то світлини із сателітів, які зараз доступні для будь-кого за невеликі гроші, чи то великі технічні компанії, як от Майкрософт, який неймовірно допоміг Україні захистити себе. Це ті альянси, які дали нам можливість продемонструвати, що нам можна довіряти, бо це не лише голос уряду.

Публікація таємниць, замість їхнього ретельного зберігання - такий ризикований крок однозначно спрацював на Заході, бо надав кращу картину задумів москви, - запевняють обидвоє очільників спецслужб. Але зізнаються, що в інших країнах світу ефект від публікації розвідданих був значно меншим чи взагалі не мав результату. Як, приміром, у самій росії. Де кремль контролює усі потоки інформації. Ба більше, російський уряд перекручував дані західних спецслужб для просування своєї пропаганди.