Екологічне відлуння війни на Харківщині: своєрідність роботи науковців [ Редагувати ]
Екологічне відлуння війни. Важкі метали, токсини, паливо - все це зараз в нашому ґрунті. А ще є залишки мінометних снарядів і боєприпасів, що не розірвалися. Все це - загроза і нашому життю, і нашій екології. Один з найбільш постраждалих регіонів - Харківщина. Там зараз активно працюють науковці. Про їхню роботу в матеріалі моїх колег.
Так згори виглядає зранена окупантами українська земля. Вирви, що утворили авіаційні бомби та балістичні ракети, трохи менші за розміром - сліди від мінометних обстрілів, і зовсім невеликі ямки - від вибухів гранат.
Андрій Ачасов, завідувач кафедри Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна:
60 тис. точок - це по Харківській області й це далеко не все, що ми змогли виявити через те, що от, наприклад, вересень минулого року - були погані, такі як от зараз, погодні умови. І просто не було доступних знімків, а саме у цей місяць і відбувались доволі активні бойові дії. Тобто, частину ми не обрахували.
Кожна така вирва - це не просто пошкодження ґрунту. Це ще і його забруднення, каже Андрій Ачасов. Сьогодні його група працює на полі неподалік Харкова. Беруть проби у різних місцях, вимірюють, розраховують. Польові дослідження - один з етапів унікальної наукової роботи. Але головний матеріал для вивчення - це супутникові знімки.
Аркадій Сєдов, старший викладач Державного біотехнологічного університету:
Беремо з відкритих джерел, зі спеціальних сервісів, звідки беруться відповідні космічні знімки із різною періодичністю. Тобто, відстежуємо динаміку, зміни тієї чи іншої місцевості. Якщо треба буде для більш детальних зйомок місцевості, то будемо проводити зйомку за допомогою дронів.
Та зараз науковці напрацьовують методику визначення ступеня забрудненості полів.
Андрій Ачасов, завідувач кафедри Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна:
Там може бути дуже великий набір важких металів. І звісно, це вони. По-друге, це різноманітні речовини, що утворюються в результаті розкладання вибухівки. І тут вже питання найбільш гостре. З важкими металами ми працювали вже давно, і ми знаємо, як вони себе ведуть, а ось щодо цих представників другої групи, тут питання, тому що вибухівка зараз може бути зовсім різна. Різні снаряди, різні ракети.
У лексикон вчених увійшов запозичений термін - бомботурбація. Раніше його використовували лише стосовно Ірану, Афганістану чи Сирії. Тепер він актуальний для багатьох регіонів України.
Андрій Ачасов, завідувач кафедри Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна:
Бомботурбація - це саме результат вибуху снаряда або ракети на полі. Залишається суто фізична вирва і разом із цим - хімічне забруднення.
Проте є ще одна небезпека - біологічна загроза, яку несуть хворі на гепатит, туберкульоз, ВІЛ мобілізовані російські ув'язнені.
Росіяни не поспішають ні ховати, ні забирати трупи своїх убитих, і тіла місяцями гниють у нашій землі.
Андрій Ачасов, завідувач кафедри Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна:
Туберкульоз - це така хвороба, її збудники можуть залишатися у ґрунті протягом дуже багато часу і потім спалах може бути, як то кажуть, незрозуміло, звідки це взялося. Тобто, це ще й така біологічна загроза.
Тому науковці зараз складають спеціальні карти, де позначають зараження ґрунтів чи ґрунтових вод, та куди ці води течуть. Тоді аграрії, власники землі, розумітимуть, чи можна використовувати ці землі для вирощування сільгосппродукції. Чи не стане вона отрутою.
Андрій Ачасов, завідувач кафедри Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна:
І знову ж таки, на цих картах, ми можемо дивитися вже, маючи результати аналітичні, ми можемо сказати, так дійсно, цю територію бажано відкласти хоча б там на кілька років, або там треба провести якусь меліорацію, або треба просто почекати. А на цих землях можна вирощувати.
Небезпеку зараження ґрунтів не можна недооцінювати - кажуть науковці. І нагадують про "Зону Руж" - території на кордоні Франції, яка зазнала зараження ще під час Першої світової, але й досі залишається закритою.