Ворог стояв за 5 кілометрів: спогади викладачів і курсантів Харківського інституту танкових військ [ Редагувати ]

Рік тому у ці дні українські захисники тримали оборону Харкова. Ворог стояв за 5 кілометрів від кільцевої дороги й гатив з усіх видів зброї. Ворожу навалу стримували, зокрема, викладачі й курсанти Харківського інституту танкових військ, які свої лейтенантські погони отримували в окопах. Спогади про перші дні війни - зібрала Світлана Шекера.

Вже в січні - лютому 2022-го в Харківському інституті танкових військ військова техніка була готова до можливого протистояння.

Андрій Третяк, заступник начальника факультету озброєння та військової техніки інституту танкових військ НТУ "ХПІ":

Ми всі розуміли, що в Харкові і Харківській області, крім нас, там, ну, частина Національної гвардії, навчальних закладів і 92-ї механізованої бригади більш нікого немає. І що Харківщина це ну найвірогідніший напрямок, на який буде завдано удару противника. 

На світанку 24-го лютого, із першими ворожими залпами техніка вже була готова. Але…

Андрій Третяк, заступник начальника факультету озброєння та військової техніки інституту танкових військ НТУ "ХПІ":

Проблемою було те, що на той час іменно танкових боєприпасів 125 мм в наявності в інституті не було, вони знаходились в Чугуєві, в Башкірівці, по чому вже завдали ударів ворог. Тому негайно видвинулась група з військовослужбовцями, на машинах з самого ранку. Їм вдалося взяти боєприпаси, і танки вийшли на вогневі позиції.

Наші танки рушили в бік окружної - назустріч ворогу. І це зіграло свою роль.

Андрій Третяк, заступник начальника факультету озброєння та військової техніки інституту танкових військ НТУ "ХПІ":

Ворог поспішав, але не встигав підтягувати свої резерви. І вони розраховували на те, що Харків скоріш всього, що ну більш проросійський город, як вони вважали, вони зайдуть там з парадною формою, їх тут зустрінуть квітами і буде їм щастя. 

В екіпажах бойових машин, піднятих по тривозі, були і викладачі, і курсанти.

Андрій Третяк, заступник начальника факультету озброєння та військової техніки інституту танкових військ НТУ "ХПІ":

Офіцери сиділи за командирів танків, а курсанти п'ятого курсу сиділи за операторів, навідників і за механіків водіїв. Ну скажу вам так: їм було стидно показати мені, що вони бояться, мені було стидно показати їм, що я боюсь. Тому іншого вибору у нас не було. 

І саме вони 27 лютого 2022-го прийняли перший бій від ДРГ, яка вже зайшла в місто.

Олексій Клімов, начальник кафедри бронетанкового озброєння та військової техніки факультету озброєння та військової техніки інституту танкових військ НТУ "ХПІ":

Коли я пересік колоною перехрестя Академіка Павловка, на мою колону був здійснений напад диверсійно-розвідувальної групи противника, які були переодягнуті в цивільну форму одягу зі зброєю, вони швиденько вибігли з гаражів до підбитої машини, яка стояла на узбіччі, і з-за машини відкрили вогонь.

Андрій Сутула, викладач кафедри озброєння та стрільби інституту танкових військ НТУ "ХПІ":

Особовий склад знаходився всі всередині БТР. Чутно було тільки самі, скажемо так, удари по БТРу, що по нам стріляють. Кулемет кулеметник коротше, відпрацював по групі противника і тоді, скажем так, короче, ми продовжили дальше марш.

Тоді поранення дістав один із курсантів. На окружній дорозі, де не було жодного укриття чи окопу, під постійними обстрілами "Градів" курсанти й викладачі займали бойові позиції.

Андрій Третяк, заступник начальника факультету озброєння та військової техніки інституту танкових військ НТУ "ХПІ":

У 22 батальйону вже на той час були "джевеліни", "енлави", т.е. нам було чим зустріти противника, але всі розуміли, що якщо він ну піде дуже великими силами, то стримати їх на цьому підступі не вдасться. Тому було прийняте рішення вступивши в бій, розтягнути противника, і якщо вони зайдуть, танки прикриють відхід піхоти і втягнемо їх уже в міській бій.

Та були і втрати. Під час авіаудару 1 березня 2022-го вибуховою хвилею накрило бліндаж.

Андрій Третяк, заступник начальника факультету озброєння та військової техніки інституту танкових військ НТУ "ХПІ":

На перехресті з Циркунами зліва викопали бліндаж, і коли уже розуміли, що ну заходе авіація на удар, люди тоді в той бліндаж сховалися, і якраз в цей момент дуже рядом або прямо в цей бліндаж пролетіла авіабомба. Ну так потеряли десь вісім чоловік одразу.

Ворог стояв менш ніж за 5 кілометрів від наших позицій. І поливав вогнем з усіх видів зброї.

Андрій Сутула, викладач кафедри озброєння та стрільби інституту танкових військ НТУ "ХПІ":

Спокойний час це було з п'яти до семи ранку з п'яти до семи ранку. І ми знали, що в цей час вони в принципі не використовують, ми сміялися, вони наверное ідуть на сніданок. 

Ворог розраховував на страх і паніку серед місцевих. Бив по житлових будинках, використовуючи 16-поверхівки за мішені. Та українські воїни тримали оборону. Через півтора місяці, розуміючи, що ворог не йде вперед, українські захисники почали свій рух. Метр за метром, звільнили розташовану поруч частину ППО. Просувалися на північ від Харкова. І росіяни почали відступати.