Студент кафедри журналістики захистив диплом в окопі: історія військовослужбовця [ Редагувати ]
Крім здобути перемогу у війні, Ігор прагне продовжити навчання.
Захисти курсових робіт, лекції чи навіть отримання диплома! Попри війну, українські військові не відкладають навчання. Наша наступна історія про Ігоря Рижака - студента кафедри журналістики Ужгородського національного університету.
Іспити хлопець складав в окопі. Диплом захищав теж там. Нині Ігор на Закарпатті - лікується після контузії. З ним спілкувався Євген Соломін.
Студентське життя Ігор закінчив через війну на Сході. Перервав навчання в університеті й пішов служити за контрактом на Донбас. Навесні 2022 мав намір демобілізуватися і завершити навчання у виші. Проте не встиг. Повномасштабне вторгнення військовослужбовець зустрів в Дніпрі. Бійці 128-ї Закарпатської гірсько-штурмової бригади прибули на один із полігонів і розвантажували техніку.
Ігор Рижак, військовослужбовець Збройних сил України:
Бомблять Хмельницьку область! Я не міг ніяк зрозуміти. Де Донецька, а де Хмельницька область! А ракети були вже там і повномасштабна війна почалась.
Уже 25 лютого танкісти та піхотинці рушили в південному напрямку. Перший танковий бій Ігор зустрів у Запорізькій області.
Пацани! Ми вижили!
Ігор Рижак, військовослужбовець Збройних сил України:
Колону зупинили, яка проривалась на Оріхове. Їм довелося перегрупуватися. І тоді знищили наш танк. Ми тоді виїхали. Я думаю, знищили танк! Що далі?! Війна закінчилась?! Але тиждень часу і все по новій.
У час короткого перепочинку Ігор вирішив-таки не відкладати завершення навчання в університеті. Диплом бакалавра журналістики був написаний ще до війни, тому вирішив його захищати. Кафедра журналістики УжНУ та 128-ма бригада організували дистанційний захист. На нього потайки від Ігоря в Ужгороді запросили маму та брата військовослужбовця. А потім рідним надали можливість поспілкуватися наживо. Сльози, радість - все було того дня.
Отримати диплом бакалавра онлайн, в окопі. Всі побачили, які у нас волонтери й небайдужі люди!
Ігор випадково дізнався, що кадри з його захисту увійшли у звернення Президента України до Дня Гідності та Свободи. Каже, саме із боями просувались в районі Бахмута.
Ігор Рижак, військовослужбовець Збройних сил України:
Ми приїхали з позицій - тебе показував Президент! Та ну як?! Прям показував?! Мені скинули, я подивився, було приємно! Кажуть, і Залужний згадував! Я не бачив, а багато хто каже, що бачили.
Влітку Ігор пройшов злагодження, і його бригада рушила визволяти Миколаївщину та Херсонщину.
Взимку танкісти рушили в саме пекло війни - у Бахмут.
Тут Ігор вчетверте за війну отримав контузію. В його танк спочатку прилетів один рашистський снаряд, щойно танкісти залишили машину - друге влучання. Нині боєць лікується в одному із медзакладів Закарпаття. Ігор каже, що на своєму танкові підбив не один десяток рашистських. Проте цього не достатньо, аби війна закінчилась. Після лікування мріє повоювати на західній техніці.
Ігор Рижак, військовослужбовець Збройних сил України:
На американському "Абрамсі" я б хотів поїздити, на британському "Челенджері" не так. Дійсно, я б хотів спробувати на американському "Абрамсі" поїздити! Якщо все буде добре зі здоров'ям, то ми ще повоюємо!
Крім здобути перемогу у війну, Ігор прагне продовжити навчання.
Ігор Рижак, військовослужбовець Збройних сил України:
Я б хотів на магістратуру вступати, довчитися. Бо як кажуть, війна є, але і розвивати країну треба і здобувати освіту. Бо після війни треба країну одразу економічно підіймати. Відновлювати міста і все. А для цього треба розумні кадри.
