На них окупанти ведуть справжнє полювання: історія снайпера [ Редагувати ]
Бездоганне маскування, моральна стійкість, витривалість та швидкі математичні обчислення. Усіма цими навичками має володіти снайпер: універсальний воїн, здатний не лише влучно стріляти, а й коригувати артилерію та допомагати розвідці. Про бойовий шлях та особливості цієї професії нам розповів військовослужбовець Одинадцятої бригади імені Михайла Грушевського Національної гвардії України.
Боєць за позивним "Білий" лише днями повернувся з Донеччини, де воював на Торецькому напрямку. Каже: ситуація там надскладна, ворог не припиняє спроб прорвати українську оборону. І здебільшого застосовує тактику малих штурмових груп, коли по два-три окупанти заходять у населені пункти й накопичують сили, ховаючись у підвалах та покинутих будинках.
Позивний "Білий", військовослужбовець 11-ї бригади ім. М. Грушевського НГУ:
Тобто проходить зачистка, наступного дня туди заходять люди, їм говорять: цей підвал чистий, цей підвал чистий, вони заходять, а там вже в кожному погребі знову сидять русаки.
Раніше "Білий" працював вагарем у морському порту. У Нацгвардію вирушив добровольцем у перші дні повномасштабного вторгнення. Уже півтора року він снайпер в одинадцятій бригаді імені Михайла Грушевського.
Командир побачив, що я цікавлюсь цим, дав мені змогу спробувати себе в цій справі, в мене почало виходити - він це побачив. Почав давати мені більше змоги тренуватись зі снайперами, потім я пройшов курси снайперські - одні, другі, і зараз виконую обов'язки командира групи снайперів.
Нацгвардієць пояснює: снайпер - це передусім бажання постійно вдосконалювати навички, гарна фізична форма (бо треба швидко пересуватися між позиціями з екіпіруванням), а ще моральна стійкість та блискуче знання певних математичних формул.
Позивний "Білий", військовослужбовець 11-ї бригади ім. М. Грушевського НГУ:
Є багато факторів, які впливають на твій постріл: вітер, дистанція. Тобі треба зробити купу обчислень для того, щоб влучити в ціль.
І результат того вартий: наявність снайпера на позиції здатна вплинути на перебіг бойових дій.
Він демотивує в першу чергу ворога. Висовувати взагалі голову десь, якщо ворог розуміє, що десь поряд працює снайпер, ворожа піхота починає панікувати й більш стримано себе поводити.
Саме тому на снайперів окупанти ведуть справжнє полювання. Тож украй важливо залишатися непомітним, а для цього треба вміти маскуватися. "Білий" розповідає: під час цієї війни, коли використовується все більше безпілотників, робити це дедалі складніше.
Позивний "Білий", військовослужбовець 11-ї бригади ім. М. Грушевського НГУ:
Ворожі стріми ведуться ще до підходу на позиції, і все це моніториться зараз тепловізійними дронами. Тобто всі розуміють, якщо ти видаси свою позицію, якщо зрозуміють, звідки був постріл, якщо зрозуміють, що це був снайперський постріл, то туди просто полетить все, що в них є.
Крім того, завдання снайпера поширюються на корегування й розвідку, а подеколи доводиться брати в руки не гвинтівку, а автомат та гранати. Як це було нещодавно у селі Нью-Йорк. Ворог там тиснув з усіх боків і підходив упритул до позицій.
Позивний "Білий", військовослужбовець 11-ї бригади ім. М. Грушевського НГУ:
Ми ставили так, чергували на цій позиції, що один військовослужбовець ставав під двері, біля нього були всі гранати вже підготовлені. І задача була - на слух почути, що підходить ворог, і відразу встигнути кинути гранату першим, поки вона не залетіла тобі.
Воїн зізнається: найскладніше для нього - втрачати побратимів. Тож бажання помститися мотивує докладати ще більше зусиль для перемоги. У вересні, просто на бойових позиціях, "Білий" відсвяткував двадцять дев'ятий день народження. Сподівається, четвертий десяток розміняє вже у визволеній від окупантів країні.
Втішає те, що з тобою такі, як це сказати - я їх називаю Джекі Чани. Там з тобою знаходяться найкращі: найкращі, хто є в нашій країні, вони всі знаходяться там.
