Україна вже розмінувала 35 тисяч квадратних кілометрів [ Редагувати ]
Майже 35 тисяч квадратних кілометрів земель вдалося повернути в користування українцям за два з половиною роки гуманітарного розмінування. Такі дані наводять у Міністерстві економіки України. І, за словами урядовців, це доволі швидкий темп.
А от для повного очищення української землі від вибухонебезпечних предметів, за деякими оцінками, може знадобитися більше сотні років. Утім, вже зараз Україна намагається скоротити цей час вдесятеро. Докладніше Євген Бригар.
Цю машину механічного розмінування працівники ДСНС лагідно називають "маленький танк". За її допомоги знаходять і знешкоджують боєприпаси на Миколаївщині.
Це, по-перше, більш безпечно, тому що їде машина, за нею іде сапер-оператор на відстані не менше 50 метрів. І потім за цим сапером, як машина проїде, іде ще один сапер, який обстежує ту ділянку на наявність сигналів за допомогою металодетектора. Тобто, машина бере на себе весь удар. Вона здатна своїм робочим органом знищити великий ВНП.
Обстежувати території на наявність мін саперам допомагають і дрони. Насамперед вони корисні тим, що здатні визначити небезпечні ділянки на відстані, а отже без ризику для життя розмінувальників.
Ми бачимо або вибухонебезпечні предмети, або воронки від снарядів, прильотів, що дозволяє нам чітко зрозуміти, що тут може бути.
Україна - нині найбільш замінована країна у світі. Обстеження потребують майже 140 тисяч квадратних кілометрів, а це чверть території держави. Щоби не витрачати на розмінування сотню років, а встигнути за 10, фахівці постійно шукають інноваційні рішення. Зокрема, залучають до аналізу супутникових знімків замінованих територій прилади зі штучним інтелектом. Нейронні мережі можуть здалеку побачити найменші вибухові пристрої, навіть міну-пелюстку. А на дослідження пів гектара землі дрону зі штучним інтелектом треба лише кілька хвилин. Людині знадобилися б години...
Яко Сільє, постійний представник ПРООН в Україні:
Ми бачимо, що Україна вже зробила величезний обсяг роботи, але треба докладати ще більше зусиль для розмінування територій. У 2021 році представники Всесвітньої продовольчої програми ООН підрахували, що Україна могла б прогодувати 400 мільйонів людей, переважно це народи Африки та Азії. Тому розмінування українських територій важливе для глобальної стабільності.
За дослідженнями Інституту глобальних змін Тоні Блера, через заміновані території Україна щорічно втрачає 11 мільярдів доларів. І це серйозний удар по державному бюджету. Водночас в уряді звітують: на українському ринку з'являється дедалі більше компаній, які беруться очищати землю задля відродження сільського господарства.
Юлія Свириденко, перший віцепрем'єр-міністр, міністр економіки України:
Вже 35 тисяч гектарів повернуто у використання, вже понад 60 операторів з протимінної діяльності працюють на українських землях, і з'явилися українські виробники, які вироблять важкі, легкі машини для того, щоб пришвидшено розміновувати землю. Тому, наша задача - щоб партнери надалі підтримували українських виробників, і також купували українські машини й обладнання.
Щоби залучити у галузь нові міжнародні інвестиції, фахівці Міністерства економіки та Програми розвитку ООН в Україні презентували спільний проєкт "Душа землі". Ось ці страви шеф-кухар Ольга Мартиновська приготувала з продуктів, вирощених на вже розмінованих територіях. Як символ того, що цінність українських продуктів - неосяжна. І світ має це зрозуміти.
Ольга Мартиновська, шеф-кухар:
Я, беручи в праву руку фуагру якусь французьку, яка раніше мені здавалася: вау, як вони це роблять... І тримаючи кабачок чи картопельку для деруна, я відчуваю увесь той страх і біль людей наших, які над ним працювали. Якщо раніше ми бубніли: чому місцевий перець солодкий коштує дорожче, ніж турецький, то сьогодні питання ціни не стоїть, він безцінний, він найкращий. Він має коштувати дуже дорого. Бо там стільки покладено і життів, і відданості, тому тепер тільки локал... І ще й написано деокуповано та розміновано.
Україна входить у десятку провідних експортерів пшениці у світі. Тож у розміновуванні територій, де вирощують це зерно, має бути зацікавлений увесь світ, наголошують урядовці. Тим більше, що результати співпраці з міжнародними партнерами вже помітні: минулого сезону очищення територій та розблокування експортної логістики допомогли збільшити експорт пшениці в країни Африки на понад 40 відсотків.
