Евакуювалася з козулею з-під обстрілів: історія порятунку тварини [ Редагувати ]

Це відео волонтерів, які вивозили людей з Нової Кругляківки, що під Боровою. Разом з двома бабусями забрали й маленьку козулю.

Мала збентежена й виривається. Та, коли її бере на руки господиня, затихає.

Не плач. Моя хороша дєвочка! Моя красунечка.

Тваринку пані Інні принесли військові.

Інна Близно, жителька с. Нова Кругляківка:

По весні до нас під'їхали хлопці з передової і привезли манесеньку козульку, кажуть, у вас єсть корова, випоїть її молочком, бо вона прибилася до нас, а в нас стріляють, дуже шумно в нас, їй страшно.

Козулі дали ім'я.

Її як привезли, вона весь час пищала. Ну, я кажу, нехай буде Пискля, раз пищить.

Та війна докотилася й до Нової Кругляківки.

В'ячеслав Ільченко, волонтер:

Тобто від вуличних боїв це десь, мабуть, за 5-6 км до лінії бойового зіткнення. Чути кулеметні черги, чутно автоматні черги, виходи, приходи мін чутно.

Люди почали виїжджати. Покинути маленьку пестунку не змогли. У Харкові родина винаймає помешкання в багатоверхівці. А тварину віддали до місцевого екопарку. За тиждень приїхали перевідати. Пискля хазяйку впізнала.

Пискуль, Пискль. На, на, ти помінялася. Іди, на, іди, на, моя красуне.

Та зрештою козуля близько до жінки так і не підійшла.

Пищить, обзивається, я до неї балакаю, вона обзивається, пищить, ну, близько не підпускає. 

І це нормальна для дикої тварини поведінка.

Віталій Короткін, завідувач сектору копитних:

Вона з людей тільки бачить охорону. Тобто, ну, ось нас, працівників, хто працює, тому могла злякатися.

А у зоні бойових дій козуля могла й не вижити.

Віталій Короткін, завідувач сектору копитних:

Дуже небезпечно, бо до нас привозили багато козуль поранених, чимало з них не вижили. Ну, а там могла б потрапити й під обстріл. І якби вона бігала територією, на розтяжку потрапити може, на міну, на пелюстку.

Пані Інна, упевнившись, що її улюблениця у безпеці, вирушає додому. Та обіцяє навідатися ще: сподівається, що козуля її таки впізнає.