В Ужгороді волонтери здали кров для українських захисників [ Редагувати ]

Дядько Гриша, волонтер із Херсона:

Добрий день, добрий день. У мене така виникла ідея, як кажуть, вчора приїхав і теж хочу здати кров.

Дядько Гриша з Херсона, відомий на всю країну волонтер, знову в Ужгороді. Чоловік завітав до Закарпатської станції переливання крові, аби долучитися до донорської акції задля підтримки закарпатських військовиків.

Дядько Гриша, волонтер із Херсона:

Кажуть, шо уже не підходиш по віку, але якось хотілось, бажання було. Ця ідея і ця дія, вона потрібна для того, щоб нашим військовим допомагати.

Волонтери зібралися у свій день, щоби вкотре зробити добро.

Вікторія Жуйко, волонтерка Руху підтримки Закарпатських військових:

Який може бути корпоратив на день волонтера кращий, ніж смачна булочка, гарячий чай, знаючи, що ти робиш важливу справу. Дрони - ще основна кровоносна судина армії в сучасній війні, тож з одного боку ми насичуємо цю систему дронами, а з іншого ми віддаємо свою кров, аби врятувати життя, адже ми знаємо, наскільки критична ситуація з кров'ю.

Зазвичай вони майструють та постачають дрони на передову. А сьогодні поповнять запаси крові. Бо знають: нині вона на вагу золота.

Мирослава Хрипак, ВО директора Закарпатської станції переливання крові:

Ми працюємо 24 на 7, компоненти крові потрібні як в день, так і вночі. У нас має бути завжди запас, маємо пам'ятати, що один донор рятує найменше це 3 життя.

Охочих прийшло чимало. Хтось став донором уперше, але більшість здає кров постійно.

- Ви знову до нас? - Так. - Молодець, раді вас бачити закінчуємо цей рік правильно.

Злата Мікрюкова - волонтерка Руху підтримки Закарпатських військових:

Прийшла здавати, ну, я знаю, що кров завжди потрібна, але мені ще стало цікаво, що як це, інші здають, а я ще не пробувала, ну, а далі втягнулася у цю справу. Взагалі волонтерством займаюся з 2014 року, в якийсь період життя цього було більше, з вільним часом це пов'язано в якийсь менше, але в русі ми є постійно.

Волонтери розповідають: процедура нестрашна та безболісна. А потому з'являється відчуття ейфорії від розуміння, що допоміг урятувати чиєсь життя.

Марія Онуфрій - волонтерка Руху підтримки Закарпатських військових:

Все добре, в голові не кружиться, все нормально, так шо хто може, здавайте кров, тому що крові треба багато, війна в країні.

Вікторія Жуйко - волонтерка Руху підтримки Закарпатських військових:

Це взагалі не страшно, це корисно для організму. Хто має можливість - треба вже йти, бо це найменше, що ви можете зробити.