Мають один позивний на двох: історія двох воїнів-братів [ Редагувати ]
Наступний матеріал про двох братів у війську, які мають один позивний на двох. Мобілізувалися, коли ворог стояв на підступах до рідного Харкова. Удвох воювали в піхоті. Удвох пішли навчатися керувати дронами. Молодший нині на реабілітації після поранення. І хоче повернутися на нуль, щоб продовжувати битися поруч з братом.
З початку повномасштабної війни вони завжди разом. Тому й позивний один на двох - "Брати". Молодший, Віталій, вже мав досвід військової служби в АТО. У 22-му одразу почав шукати бойову бригаду, слідом пішов і старший брат Олексій, для якого молодший став наставником і підтримкою.
Олексій, позивний "Брати", військовослужбовець 5-ї Слобожанської бригади Нацгвардії:
На початку війни я взагалі не мав ніякого досвіду, тому я розпитував брата абсолютно про все. Починаючи про те, правильно застібнути бронежилет. Або почистити зброю. Це все було для мене нове.
У лавах Нацгвардії вони боронили Харківщину. Звільняли Балаклію та Борову.
Слава Україні! Героям Слава! Українізуємо місто Борова. Повертаємо ісконну назву.
А потім утримували позиції під Кремінною.
Температура повітря -17. У 2-х км від Кремінної. Валянки. Берці. Загалом не рятують. Бадьора погода, і тільки почалося. Попереду 48 годин.
У Кліщіївку брати потрапили в той час, коли росіяни почали масово використовувати дрони. Тож і війна змінилася.
Віталій, позивний "Брати", військовослужбовець 5-ї Слобожанської бригади Нацгвардії:
Якщо в Серебрянському лісу вони нам "насипали", ти там ідеш і тебе мінометом "засипають", як з кулемета. Але тебе не бачать. То коли ти вже цей раз на війну, то ти йдеш, і якщо там приліт, то ти можеш бути впевнений 100%, що тебе саме бачать і по тобі саме стріляють.
Їх завжди ставили в одну групу та зміну, бо командири вже знали: разом бійці працюють ефективніше. Одночасно вони опанували й розвідувальні дрони. І сходяться на думці: бути пілотом "Мавіка" - це не легка прогулянка.
Віталій, позивний "Брати", військовослужбовець 5-ї Слобожанської бригади Нацгвардії:
Тут треба, ну, мати все-таки нервову систему дуже таку гарну, тому що, ну, буває так, хлопці, я більше скажу, там приходять хлопці в БПЛА і вони думають, що це робота з якоїсь кімнати, де ти з пультом, з кофе, а потом в 5 м від тебе "120-та" прилітає, і паніка.
Олексій, позивний "Брати", військовослужбовець 5-ї Слобожанської бригади Нацгвардії:
Для пілота головні 2 риси. Перше - це бажання навчатися. І друге - це потрібно мати витримку, потрібно витримувати обстріли. Коли йде обстріл, ну, треба виходити, треба діставати цей дрон, і треба ним управляти. Ти не можеш кинути свою позицію, тому що піхота і командування залишиться без очей, і від тебе багато залежить.
Кожен хвилюється, якщо брат на завданні або ж не виходить на зв’язок.
Віталій, позивний "Брати", військовослужбовець 5-ї Слобожанської бригади Нацгвардії:
У тебе є друзі, побратими, але брат - це брат, рідна кров, і тому ти хвилюєшся за нього найбільше. Тому так, ти з одного боку знаєш, що це ця людина завжди тебе підтримає, завжди тебе допоможе. З іншого боку ти хвилюєшся за нього теж найбільше.
Захисники дістали поранення від ворожих дронів. Олексій - раніше, і вже повернувся в стрій. Віталій 10 місяців проходить лікування.
Віталій, позивний "Брати", військовослужбовець 5-ї Слобожанської бригади Нацгвардії:
Ми їхали міняти побратимів на позицію. Звичайний виїзд, звичайний, ми були десь впевнені тоді, що ми ще їдемо по безпечній зоні, але тоді русня продвинулась дещо вище до позиції і зайняли висотку. Схоже, дрони їхні стали долітати, і один попав в машину. Загинув один з побратимів, ми отримали поранення. Важкі поранення. В мене праве око бачить на 1%.
Попри втрачений зір, Віталій вважає себе придатним до подальшої служби. Каже, чи в окопах, чи в шпиталі - завжди намагається бути в гарному гуморі.
Віталій, позивний "Брати", військовослужбовець 5-ї Слобожанської бригади Нацгвардії:
Якщо ти ще будеш киснути і постійно хмурий, ну, то буде біда. Треба відволікатися, треба сміятися, треба жартувати, треба підтримувати себе. Ти відволікаєшся, потім просинаєшся, одягаєш цю каску, бронік та йдеш.
Олексій, незважаючи на втому, яка накопичилася за три роки війни, планує стояти до останнього.
Олексій, позивний "Брати", військовослужбовець 5-ї Слобожанської бригади Нацгвардії:
На жаль, зараз не до відпусток. Треба вибивати цих виродків, які прийшли на нашу землю.