Земельна самооборона [ Редагувати ]
Події на майданчику у вашому дворі іноді можуть нагадувати репортаж з місця бойових дій. Те, що зараз відбувається з землею і забудовою у столиці та великих містах, незабаром почнеться і у районних центрах. Цього тижня тільки в Києві журналісти стали свідками кількох двобоїв мешканців будинків і забудовників прилеглих територій. Обурені люди відстоюють право на зелений двір, місце для прогулянок з дітьми - словом, право на нормальне життя.
Незаконними такі дії забудовників назвати не можна. Адже дозвіл вони отримують від місцевої влади. Але як це робиться - вже ні для кого не таємниця. Землі віддають тишком-нишком - пакетом голосують за кілька десятків ділянок. А що це за ділянки і що на них зводитимуть, ті, хто ухвалюють рішення, зазвичай не цікавляться. А потім поруч із вашим будинком в найкоротший термін на місці дитячого майданчика виростає 20-ти поверховий велетень.
Журналіст "Подробиць тижня" Роман Вінтонів пішов на авантюру, такий собі експеримент. Він перевтілився у забудовника з документами і обгородив зелений скверик в одному зі столичних дворів. Що треба знати, щоб у вас не забрали вашу ж землю. І як поводитися, якщо такі спроби вже почались?
Каски, спеціальне геодезичне обладнання, огороджувальна стрічка, - це все має переконати мешканців, що під їхніми вікнами незабаром справді почнеться будівництво. Будувати ми зібралися у найпрестижнішому районі Києва, серед тутешніх мешканців чимало депутатів Верховної ради.
Роман Вінтонів, кореспондент:
- Крім обладнання, ми також з собою взяли дозвіл на проведення робіт, підписаний начальником неіснуючого управління геодезичної зйомки при міській адміністрації. Ми розуміємо, що це провокація, але хочемо подивитись, якою буде реакція мешканців на нашу появу.
Це не через наш приїзд така буча - через справжніх будівельників. Тут нічого зводити не можна, надто близько до сусідніх будинків - впевнені мешканці. Тому і не бояться ламати паркан.
Ігор Луценко - один з активістів київського руху за збереження старого міста. Йому не раз доводилося боротися із забудовниками. Каже, що починати треба саме з паркану, якщо ви бачите, що під вікнами без вашого відома з’являється будівельний майданчик. Це дозволить виграти час.
Ігор Луценко, активіст громадської організації:
- Потрібно не дати будівельникам встановлювати паркан і завозити техніку.
А поки тривають тактичні бої за огорожу, звертатись до суду.
Ігор Луценко, активіст громадської організації:
- Якщо суд хоча б першої інстанції визнав вашу правоту, то це добрий знак. І що ті хабарі, які доведеться заплатити забудовнику на вищих інстанціях, вони будуть на порядок вищі. І він буде більш розуміючим проблеми жителів.
А ось мікрорайон, куди приїхали ми. Помалу огороджуємо наш фіктивний будівельний майданчик. За кілька хвилин до нас підходить перша стурбована мешканка. Питає, що тут робимо.
- Ми зараз будем тут вимірювати. Відновлювати старе будівництво.
Показуєм наш фіктивний дозвіл. Її обуренню немає меж. На дозволі - ні печатки, ні адреси будівельної фірми. А готувати майданчик вже почали.
- Я не знаю, мені дали такий папір.
- Кто дал? Я вас спрашиваю!
- Моє начальство.
- Де воно сидить? Адрес, телефон?!
- Яка різниця?
- Минуточку, что значит, какая разница?! Я приду к вам в дом и скажу: вот у меня бумажка.
- Я ж до вас додому не прийшов?
- Это - моя территория!
Врешті, побачивши, що самі ми звідси не підем, жіночка починає зривати огороджувальну стрічку. Одна проти чотирьох будівельників. Я вирішую завести з нею розмову.
- Мене Роман звати
- Меня Людміла. Алєксєєвна.
- Дуже приємно
- І мені приємно
- Давайте я вам поможу змотувати.
- Не нада. Мені не важко.
У боротьбі з забудовниками одесити перепробували вже все: мітинги, збір підписів. Вони вважають незаконним ось це будівництво. Хоча на табло написано "проведення природоохоронних берегоукріплювальних заходів", одесит Сергій Дібров переконує: узбережжя укріплюють, щоб звести на ньому готель. А будівництво на узбережжі заборонене.
Нічого не дала дворічна судова тяганина. Місцевим мешканцям довелося одночасно боротись і на будівельному майданчику, й у суді.
Сергій Дібров, координатор громадської організації:
- Нахалстрой, если он начался строится, в нашей стране, как показывает практика, очень тяжело прекратить. Поэтому, я боюсь, что, так как в судебном порядке, в правовом, это не удается сделать, Одесса будет перенимать опыт киевлян, которые борются с этими застройками силовыми методами.
- Вы хочете, щоб я подняла народ, и вам поламали аппаратуру? Хочете? Хочете? Ну сейчас вы дождетесь! Полчаса - и я вам гарантирую!
На наш будівельний майданчик прийшло підкріплення і, схоже, зараз прибуде ще більше. Хоча не минуло й години, відколи ми сюди приїхали. Погомонівши трохи з людьми, з’ясовуємо: 2 роки тому тут вже хотіли будувати. Тоді і бійка була, і навіть стрілянина. В результаті, мешканцям вдалось відстояти свою територію.
- А ми тут вийшли, стали і було рішеніє суда, шо тут нічого не буде. Що тут будуть дерева, ми їх посадили, траву доглядаєм і хочемо тут жити.
- Ми перепрошуєм, шо ми вам трохи її потоптали. Ми вже скоро закінчуємо.
- Та потоптали, то нічого. А якщо почнете копать, то вам мало не покажеться.
- Вам лучше тікать от сюда побистрей. Потому что щас если все вийдут… Тут хлопці живуть афганці, так що вам просто можуть.
- А хтось казав, що тут живе багато народних депутатів.
-І депутати, і афганці.. А, и эту бумагу отдайте!
Битва за паркан, протистояння у суді. Та на вас чекає ще одна битва, яку треба виграти перед тим, як техніка може приїхати під ваші вікна. Ви маєте знати, що відбувається з землею під вашим будинком. Адже це ваша земля. Це єдиний і найдієвіший спосіб захисту від забудови.
Адвокат Тетяна Монтян переконана, що тут бійки могло б не бути, якби мешканці цього кооперативного будинку проводили раз на рік збори і принаймні знали, де їхня територія, а де - ні.
Тетяна Монтян, адвокат:
- Вони обмежують своє право власності у себе в голові виключно стінами власної квартири. А так робити не можна, тому що будинок не складається з квартир окремих - він є цілісним майновим комплексом. Є підвали, горища, є прибудинкова територія, на яку зненацька можуть заїхати ось такі забудовники.
Впорядкувати свої земельні документи - не складно. Достатньо звернутись в управління земельних ресурсів і взяти довідку. Це відкрита інформація, каже заступник голови Державного комітету земельних ресурсів. Будь-хто може отримати дані про будь-яку ділянку землі. Утім для цього доведеться спеціально звертатися за довідкою до чиновника. Створення відкритої бази даних в інтернеті в Україні блокується вже 10 років.
Антон Третяк, заступник голови Держкомзему:
- В тих країнах, де створена така система, є відкрита, ви знаєте, який через інтернет можете входити в цю систему і отримуєте ту інформацію, яка є відкритою. Вся проблема в створенні інформаційної системи.
- Всё собирайте немедленно и уезжайте, или я снимаю ее сама!
- Ми збираєм самі, але через дві хвилинки. Будь-ласка.
- Так… ребята… я щас…
- Не треба, ми всьо самі знімемо!
Ці люди добре знають, де їхня земля, а де чужа. На свою вони вже нікого не пускають. У них є рішення суду. Але головне - вони самі відповідають за свою землю і самі нею розпоряджаються, а не якась ефемерна адміністрація. Коли нас таки змусили забрати апаратуру з їхньої землі, ми зізнаємося, що ніякі ми не будівельники.
- Ми насправді не будівельники. Ми з "Інтера", готуємо репортаж…