Переселенці із Донбасу облаштовують життя на Черкащині з нуля [ Редагувати ]

Життя з нуля і на новому місці. Так змушені були починати більше сотні переселенців зі сходу, які оселилися в селі Тіньки на Черкащині. Як людям вдалося облаштувалися за рік, знає кореспондент Станіслав Кухарчук.
Свій приватний будинок на 10 кімнат у спальному районі Донецька родина Наталі не роздумуючи проміняла на цю стареньку сільську хату. Вони переїхали у Тіньки минулого літа.
За цей час їх рідний дім розбомбили, і сім'я переселенців була змушена освоюватися на новому місці.
Заробляти на життя Наталі доводилось по-різному. Все що вміє, розписала в оголошенні на паркані. Та випічка і ремонт одягу вже в минулому. Тепер жінка чаклує над зачісками, нещодавно закінчила курси перукарів.
"Окантовочку можна вже поправити, ось тут над вухами можна поправляти ну чесно кажучи, професійно. Начебто відчуваєш себе у професійній перукарні", - розповідає Наталя.
Цей пересувний ремонтний цех Максим перевіз із окупованого Алчевська. Там у чоловіка було власна станція техобслуговування автомобілів і велика квартира. Тут, у Тіньках, старенька хатина, але головне - мирне життя.
"Сюди чисто випадково, як чарівний пендель, чи що, було завжди можна почати з початку, що люди допоможуть. Ми приїхали на голе місце. У нас тут не було ні знайомих, ні родичів. Ми просто сіли і поїхали", - розповідає переселенець зі сходу Максим.
Потроху Максим починає відроджувати свій бізнес: допомагає з авто ремонтом односельцям. У планах капітальний ремонт будинку. Ним займається, поки діти у школі та садочку. У нього їх троє.
За рік ця родина вже перестала відчувати себе вимушеними переселенцями. Сусіди всіляко підтримують. А Держава про їх існування наче забула.
"Чоловік у мене тут прописаний, через те, що він прописався він уже не є переселенцем. Через це у нас тепер існує безліч проблем. Допомога не покладена для переселенців, у яких є житло поза зоною АТО", - бідкається переселенка зі сходу Олександра.
Переселенців у невеличких Тіньках налічується аж 23 родини. Сільський голова не натішиться. З поповненням йому пощастило.
"Всі потроху працюють. Хто приїхав сюди, вони якусь лепту вносили. Фактично всі вони стали на біржу праці. Вони наводили порядок по убиранню території це люди трудолюбиві вони влилися в наше село", - розповів сільський голова села Тіньки Віктор Харченко.
Влитися було не важко, розповідає Наталя, збираючи черговий врожай городини. Місцеві допомагали хто чим міг. Тепер самі тягнуть.
Чоловік влаштувався на роботу у райцентрі, обох доньок відправила на навчання до Львова і Києва. Каже, з таким господарством і сусідами з голоду не помруть. Аби тільки війна не прийшла і сюди.