Мешканці Запоріжжя не дочекалися повалення пам’ятника Леніну [ Редагувати ]

Радянське минуле вперто чіпляється і не хоче відпускати Україну зі своїх лабет. У Запоріжжі комунальники допізна демонтували пам’ятник Леніну. Але так і не змогли зняти. На ніч вирішили зробити перерву. Напередодні на повалення ідола прийшли подивитися сотні цікавих. Ще близько 14 тисяч стежили за трансляцією процесу в інтернеті. 

Сотні людей прийшли на головну площу Запоріжжя, щоб стати очевидцями історичної події - демонтажу одного з найбільших українських пам'ятників Леніну. Чи не останнього. Прощалися з 20-метровим Іллічем весело. Фотографувалися. Співали.

"И вновь продолжается бой. И сердцу тревожно в груди. Слава Украине. Героям Слава...!!!".

Пам'ятник вождю пролетаріату в Запоріжжі звели 1964 року. Кажуть, ставили Ілліча на постамент за умов суворої секретності, вночі. Чому так, вже ніхто не знає.

"Тисячі трудящих Запоріжжя зібралися на мітинг, присвячений відкриттю пам'ятника Володимиру Іллічу Леніну", - коментував тоді подію диктор на телебаченні.

До знесення пам'ятника підрядники готувалися кілька днів. Оскільки технічна документація не збереглася, вивчали конструкцію зсередини, щоб акуратно її демонтувати. Скульптуру вирішили не псувати. Зрізати її з постаменту спеціальними алмазними пилами.

"Це - гранітні брили. Потім йде бетон з дуже серйозним армуванням. А що всередині - ми не бачили. Єдине, що ми побачили - це дві шпали, які йдуть знизу до самого верху", - розповідає представник будівельної компанії Євген Першин.

Як і припускали будівельники, пиляти Ілліча виявилося завданням не з легких. Пили раз у раз виходили з ладу. Роботи затягувалися, глядачі нудьгували. Урізноманітнити процес очікування намагалися поодинокі прихильники комунізму, які хотіли прорватися до свого кумира.

"Мені ніколи було. Я не думала, що ці ідіоти почнуть його сьогодні демонтувати".

Загалом, минулося без інцидентів. Як і під час демонтажу пам'ятників Дзержинському, Орджонікідзе та Кірову. Втім, якщо з тими упоралися порівняно швидко, то прибрати Леніна до сутінків так і не вдалося. Роботи тривали до пізньої ночі.