У Індонезії підприємець виготовляє бензин із сміття (відео) [ Редагувати ]
Як заправити власний мотоцикл, не витрачаючись на пальне, тепер добре знають в Індонезії. Місцевий винахідник-любитель почав виготовляти бензин з пластикових відходів.
Та головна ідея, каже, не заощадження сімейних коштів, а порятунок природи від сміття.
Метрополії розростаються. Купи сміття - збільшуються. Не чекаючи екологічного колапсу та бодай якоїсь владної допомоги в боротьбі з відходами, деякі індонезійці справу взяли до своїх рук.
Хаміді - один із так званих "зелених підприємців". Каже, йому вже остогидли величезні смердючі звалища у передмістях Джакарти. Тому вирішив самотужки боротися за чистоту.
Почав збирати використаний пластик та перетворювати його на пальне.
"Я хотів розпочати свій бізнес і виготовляти паливо з сировини, котру було б легко отримати. Й під час пошуку таких матеріалів, я звернув увагу на проблеми переробки сміття.
Ось так і з’явилася ідея перетворювати пластик. Його ж роблять з неочищеної нафти. То чому б не повертати пластик назад, до його первісного стану", - розповів підприємець Хаміді.
Щодня на виробництві у Хаміді переробляють 25 кілограмів пластикових відходів, і створюють одразу три види палива: бензин, дизельне пальне та газ.
Поки що бізнес Хаміді неприбутковий. Виготовленого палива вистачає хіба що заправити власний скутер та сусідський.
Підприємець сподівається, що незабаром влада долучиться до його ініацітиви. І якщо не створить подібні великі підприємства, то принаймні допомагатиме вже наявним малим.
Та досі індонезійська влада зробила лише одне: у декількох містах змусила магазини стягувати з покупців плату за використання пластикових пакетів.
"Ми запитуємо кожного покупця, чи згоден він заплатити за пластикову сумку чи ні, а це майже один цент. Якщо ж ні, то ми йому не даємо такого пакета. Ми також закликаємо їх використовувати еко-сумки, які продаємо за досить доступною ціною", - розповідає менеджер магазину Ненні Кріставьяті.
Індонезія - одна з найбільш забруднених країн світу по кількості пластикових відходів. Лише у одній Джакарті з 10-мільйонним населенням щодня сміттям можна було б засипати по кілька футбольних стадіонів.