Падіння доллара та євро: чим небезпечна сильна гривня? [ Редагувати ]

Нових траншів від МВФ і досі немає, а гривня не падає! Коли ще таке в нас було? Раніше, якщо виникали проблеми з Фондом - це неодмінно призводило до зростання національної валюти. Тепер усе навпаки. Економісти навіть прогнозувати не беруться, коли ж зупиниться падіння долара і євро.

Насправді це не такий уже й позитивний процес, як може здаватися на перший погляд. Кому ж сильна гривня неприємна? Та чому це взагалі відбувається? Фінансову правду шукала Інна Томіна.

Валютні гойдалки! Та чому не всі раді міцній гривні?

"Большие перепады дают как плюсы, так и минусы".

Хто заробляє на дешевих доларах? І чому ж ціни в магазинах не знижуються разом із цифрами на обмінниках? І чого чекати далі?

"Он будет постепенно ослаблятся".

Мале приватне господарство на Хмельниччині. Тут живе і працює фермер Олександр Герасимович. Каже, землі має небагато, але намагається господарювати вправно.

"Вирощуємо пшеницю, ячмінь, горох, ріпак, сою, соняшник, кукурудзу", - говорить Олександр Герасимович, фермер.

На землі чоловік працює вже понад 30 років. І вся його дяльність так чи інакше пов'язана із валютою: щовесни фермер купує закордонну сільгосп техніку. А щоосені прив'язаний до тарифів зернотрейдерів. Пояснює: фермери не встигають за валютники коливаннями - коли, приміром, сіяли та обробляли поля при курсі 28, а продавати зерно мають - по 24.

"Вот в чому ми завжди програємо, продукція цього року надзвичайно впала в ціні", - говорить Олександр Герасимович, фермер.

Ще один нестабільний фактор - ціни на міндобрива та паливо. Вони теж чутливі до валюти.

"От каже росте долар, і паливно мастильні матеріали буквально за день-два вони вже виросли, вже ціни ми бачимо, що вони виросли, но коли долар падає, тобто укріплюється гривня, то паливно-мастильні мареріали дуже кволо начинають тоді пааадати, з такою великою розтяжкою… можуть до місяця. Знову ж, ми по-любому програєм", - говорить Олександр Герасимович.

Підлаштовуватись під валютні гойдалки мають і промисловці. На одному з Миколаївських заводів, де ремонтують тепловози, кажуть: їх рятує те, що працюють на вітчизняного замовника. Бо при нинішньому курсі ті, хто продукцію експортує в мінусі.

"Наши основные промышленные заказчики - крупные промышленные холдинги, которые занимаются в основном экспортом. Они сегодня получая меньший объем выручки в национальной валюте, в гривне, пересматривают свои бюджеты и урезают целый ряд программ", - говорить В'ячеслав Сімченко, директор тепловозоремонтного заводу.

Та все ж для виробників важливий навіть не так рівень курсу, як його стабільність.

"По большому счету бизнес всегда подстроится под те условия, котрые есть. Слава богу мы выбрались из ситации, когда был резкий скачок в 3-4 раза. Большие перепады дают как плюсы, так и минусы", - говорить В'ячеслав Сімченко, директор тепловозоремонтного заводу.

А це вже Київ. Сьогодні цифри на обмінниках - 24 гривні за долар. Цифра споживацькому оку приємна. Та попри це ані на ринках, магазинах чи в аптеках - ціни на товари не знижуться. Навіть на заправках ціновий штиль. Усе просто - продавці не знають, що буде завтра. Тому й підкладають так звану валютну подушку.

Зараз вигідний час для імпортерів, а ще для тих, хто має валютні кредити. Непогано почуваються і посередники на ринку нерухомості.

"Профессиональный риелтор никогда голодным не останется. Первичные продажи стали меньше, вторичные стали больше, риелтор собстенно говоря сейчас стал зарабатывать больше", - говорить Олексій Мурін, ріелтор.

На заробітки сподіваються і туроператори. Бо їхати зараз за кордон з дешевшим доларом - вигода джля українців очевидна. Щоправда, поки буму подорожувальників - нема.

"На сьогоднішній день, ті хто подорожує з "сьогодні на завтра", ті безумовно отримують більше можливостей, більше економлять кошти, але якогось такого знаєте пікового зростання не фіксується", - говорить Ігор Голубаха, голова Всеукраїнської асоціації туроператорів.

А от хто суттєво недоотримує через дешевий долар, так це державний бюжет. Бо він формувався геть з іншими валютними очікуваннями.

"Минулого року, коли готувався бюджет пані Маркарова, а вона тоді була міністром фінансів, намалювала в бюджеті 2019 року середньорічний курс 29,4. Увага 29,4. І під той курс була сформована дохідна частина бюджету. В першу чергу податок на додану вартість по імпорту, який становить левину долю від надходжень до держбюджету", - говорить Олег Пендзин, експерт Економічного дискусійного клубу.

Аби перекрити дефіцит бюджету, уряд тепер гроші позичає. Тож фахівці пояснюють - курс знижується не через зростання економіки, а через чергові кредити. Йдеться про державні облігації. Це цінні папери, за які держава зобов'язується заплатити 16% річних. Їх активно скуповують іноземці.

"То есть соответсвенно в этом году уже зашло 6 мдрд иностранного спекулятивного капитала в наши облигации и они просто тянут курс вниз", - говорить Данило Монин, економічний експерт Українського інституту майбутнього.

Аби вирішити цю проблему, держава має повернути довіру українців до банків. Аби громадяни понесли туди гроші, а Мінфін зміг без позик обслуговувати зобов'язання. А поки ж найближчий курсовий прогноз такий:

"У нас будет в первой половине скорее всего более крепкая гривна, то есть курс может удерживатся на уровне 25 грн, потом он будет постепенно ослаблятся", - говорить Данило Монин.

А ще у новий рік Україна вочевидь зайде без кредитного траншу МВФ. Шанси його отримати в грудні майже нульові. Втім, держава має деякий запас міцності, а саме золотовалютні резерви у $22 мільярди. Крім того, пік цьогорічних виплат за зовнішніми боргами уже пройдено. Наступний "важкий" місяць - лютий.

"148 млдр гривень ми маємо на наступний рік віддати тільки відсотків по раніше отриманих кредитах. Прямих іноземних зобовязань у нас десь порядку 320-330 млрд, притому що в плані залучення 380 млрд, тобто ми на наступний рік плануємо залучити ільше ніж віддати", - говорить Олег Пендзин.

І наостанок про цікаве. Україна стала членом МВФ у 1992 році. Перші два роки державі допомагали не грішми, а лише рекомендаціями. А далі співпраця стає системнішою, а позики обчислюються мільярдами доларів. Та чинний уряд розраховує, що майбутня програма має стати завершальною.

А заощадливі українці тим часом скуповують долари. Бо хто зна, куди завтра валютна гойдалка - похилиться.