Емоційний вірш з інаугурації Байдена переклали українською [ Редагувати ]

Цього тижня в Українському кризовому медіацентрі панували почуття, лунали вірші та оплески. Тут було підбито підсумки унікального культурно-соціального проєкту - конкурсу на найкращий український переклад вірша Аманди Ґорман The Hill We Climb, що вразив світ своєю емоційністю під час інавгурацї Президента США Байдена.
Журналісти проголосили виступ 22-річної поетки одним з найвдаліших епізодів церемонії. Вразив драматизм вірша і масштабність теми - реальна та незникла загроза демократії, і водночас потужна юнацька віра у подолання катастрофи.
Трансляцію дивилися мільйоні людей в усьому світі, в тому числі в Україні, - сказав організатор конкурсу керівник громадської організації Розмай Вадим Кастеллі, - і вони були зачаровані цією яскравою худенькою дівчиною, її енергією і натиском. Але ж не всі українці ще засвоїли англійську так добре, щоб зрозуміти потужний зміст вірша. Це несправедливо! - подумали ми, і одразу вирішили оголосити конкурс та закликати наших талановитих поетів відкрити цей твір співвітчизникам, а також показати світу, що наш переклад - найкращий.
На конкурс надійшло 118 перекладів! Серед конкурсантів - студенти, юристи, математики, політологи, філософи, лікарі, актори та вчителі; наймолодшій конкурсантці 12 років, найдосвідченішому 69.
До журі конкурсу увійшли: поет і видавець Іван Малкович, журналісти Андрій Куликов, Вероніка Маковій і Юрій Макаров, режисер Олексій Кужельний, дипломат Валерій Чалий, поет і перекладач Тарас Малкович.
Після двох місяців напруженої роботи члени журі оголосили авторів найкращих перекладів. Ними стали викладачка з Одеси Анна Маліцька, перекладачки Галина Пехник зі Львова та Юлія Шекет з Києва, які прочитали свої переклади.
Виступ Аманди Ґорман вразив мене, - сказала одна з переможниць конкурсу Анна Маліцька, - я відчула, наскільки близький мені її драматичний драйв, як важливо і для нас закрити прірву, поклавши на карту майбутнє. Я майже одразу написала:
Ми не беремось до зброї, ми беремось за руки.
Ми не бажаємо зла, ми шукаємо злагоди.
Хай планета скаже лише, що це правда,
що й у скорботі ми стигли.
Що й серед відчаю вірили.
Що й у знесиллі - силились.
Що назавжди пов'язані ми переможно,
не тому, що ніколи знову не знатимемо розгрому,
а тому, що ніколи знову не сіятимемо розбрату.
"Я певний, що ці переклади матимуть подальше життя і зможуть відіграти помітну роль у налагодженні добрих стосунків між Україною та США. Безпрецедентний масовий відгук українців на заклик молодої американки берегти свободу, подолати провалля розбрату та дійти злагоди підтверджує, що у наших народів однакові цінності. В жодній іншій країні наразі не бачили такої мистецької підтримки вибору американського народу, спрямованого на утвердження демократії, і українська дипломатія має гідно представити цей прояв солідарності керівництву Сполучених Штатів", - завершив захід заключним словом посол Валерій Чалий.
Тепер організатори мають великі плани: зняти низку відео роликів, зробити анімаційний фільм про подолання високої гори, є вже навіть пропозиція поставити поетичний спектакль, і все це заради тієї ж мети - показати широкому загалу, що демократія потребує захисту будь-де, розширити світогляд українців, підняти нашу громадянську свідомість на значно вищий рівень. А ще в проєкті подарунок президенту Байдену - розкішне видання з всіма 118 віршами-перекладами. Щоправда, для здійснення планів потрібно отримати офіційний дозвіл власників авторських прав на твір американки, і ми дуже сподіваємося, що це буде одним з найперших досягнень новопризначеної очільниці нашого посольства в США Оксани Маркарової, адже вона також людина творча і захоплюється поезією.
Учасники конкурсу вірять, що кожний з нас - нехай і не дипломат чи політик - може багато зробити, щоб своїм талантом наблизити кращий світ. Ця віра звучала в усіх конкурсних творах, а підсумували її заключні рядки з перекладу Галини Пехник:
Як день той надійде - із затінку вийдем,
звитяжним запалені покликом сильним,
і волею нам зажевріє світанок,
як визвольна мить перемоги настане.
Бо світло є завжди, для всіх його стане,
хто має розгледіти світло відвагу,
хто має тим світлом бути наснагу.