Південне диво: на Миколаївщині люди можуть побачити унікальний Національний парк [ Редагувати ]

Ці степи ніколи не орали, а ліси з'явилися усупереч природі. Унікальні пейзажі можна побачити на Миколаївщині. Екскурсії до цієї частини Національного парку "Бузький Гард" стали масовими лише нещодавно. Доторкнулася до скель, старших за людство, і наша Марина Михайловська. 

Спочатку трасою Київ-Миколаїв, потім до села Трикрати можна дістатися автівкою. А от далі звертаємося до провідника. Серед безлічі звивистих стежок та містків легко заблукати. Урочище недарма назвали "Лабіринт". Те, що колись у цій посушливій місцевості з'явиться ліс, 200 років тому навіть уявити не могли.

Валерій Чернявський, гід:

Базою, що обумовлює його існування, є достатній рівень вологи. Для цього селяни Скаржинського створили канал та відвели частину річних вод ріки Арбузинки, створивши відповідну циркуляцію води, що забезпечувало певний рівень вологи.

Завдяки передовій інженерній думці на території майже п'ятисот гектарів з'явилися ясени, явори, клени, акації, груші, яблуні... Саджанці звідси везли, щоб вкорінити в Одесі, Ялті та Феодосії. У Трикратському лісі й досі залишилося кілька дерев, які пам'ятають часи його створення. Як ось цей дуб-велетень, йому 220 років.

Цей дуб настільки широкий, що одночасно обхопити його можуть аж 4-ро людей.

Пройти тінистими стежками в лісовій прохолоді спекотного дня особливо приємно. Але затриматися не дають комарі.

Ганна Левченко, туристка з Києва:

Мені дуже сподобався цей ліс. Він такий аутентичний, реліктовий, хоч він і рукотворний. Я б навіть сказала романтичний.

Кілька кілометрів давньою бруківкою і ми ніби в іншому світі. Замість звичного для півдня України степу - скелі. Біля маленького села Актове розкинулася "Долина диявола". Загалом тут аж три мальовничі каньйони!

Владислав Артамонов, директор Національного природного парку "Бузький Гард":

Ми тут бачимо вихід на поверхню кристалічних порід віком понад 2 млрд. років. Ці річки утворювалися ще за часів, коли танули льодовики, вони промивали собі русла в гранітних породах. Ці процеси взагалі довготривалі. Але цікаво, що тут ніколи не було моря.

Навкруги велетенські валуни, обривисті скелі та унікальна рослинність. Це найстаріша ділянка суші в Євразії. Ми йдемо найлегшим маршрутом. Але каньйони Миколаївщини - мекка і для професійних альпіністів. Є тут і стежки для прихильників велоспорту.

Роман Мамчур, турист із Миколаєва:

Якщо говорити про Миколаївську область, ніколи подібного не бачив. Якщо говорити про Херсонську область, просто у порівнянні, Станіславські скелі. Хоча це місце перевершує всі сподівання.

На тлі первісної природи відсутність звичних благ цивілізації особливо відчувається. Тут не знайдеш затишних кав'ярень, немає готелів, а паркування просто неба. Розраховувати можна хіба що на гостинність у місцевих садибах: на ночівлю зупиняються в наметах чи в капсулах для сну.

Людмила, жителька села Актове:

Видно небо, тут таке прозоре скло. І видно. Лежиш і видно небо, зірки. Кажуть бачили метеорити. Тут є освітлення в капсулі, є зарядка.

Рукотворний ліс та унікальні каньйони є заповідною територією, що належать до Національного природного парку "Бузький Гард". Одного із семи чудес України.