Напруженість на кордоні: чи варто довіряти заявам росіян про відведення військ? [ Редагувати ]

Деескалація чи нове загострення? Весь цей тиждень тема ймовірної російської агресії була ключовою - і для українських політиків, і для західних. Фіналом могло б стати повідомлення, яке напередодні поширило Міноборони Росії. Що - я процитую - "Західний військовий округ завершує планову перевірку боєготовності" і "повертає свої підрозділи в місця постійного базування".

Але тих, хто, прочитавши це, зітхнув із полегшенням, чекало - розчарування. Бо досі немає жодного доказу, що це не просто слова і контингент таки відводять. Цю інформацію не змогли підтвердити й у Пентагоні, куди наш Дмитро Анопченко звернувся по роз'яснення.

Що ще привертає увагу - це різниця в оцінках. В Америці - говорять про високий рівень наступу. В Україні - в прогнозах набагато стриманіші. Що ж відбувається насправді? Усі головні дипломатичні події та заяви зібрали наші спеціальні кореспонденти у Вашингтоні та Брюсселі.

Деескалація? Не чули! Агентство DPA із посиланням на високопоставленого представника європейських спецслужб повідомляє: на цей момент біля українського кордону - 120 тисяч російських вояків.

Ситуація дуже тривожна. Поблизу українського кордону щодня все більше російської техніки. І переговори, які тривали весь цей тиждень, не зупинили цього процесу.

У Вашингтоні теж кажуть - не бачать жодної ознаки деескалації. Жодної. З Білого дому лунають і слова: "напад може статися будь-якої миті" і прогноз начебто від Байдена: "все може статися у лютому".

Що відбувається на кордоні? Що ви бачите із супутників? Це питання журналісти постійно ставлять чиновникам Пентагону. Подробиць в оборонному відомстві США не повідомляють, кажуть: це закрита розвідувальна інформація, але загальна ситуація така:

Ллойд Остін, міністр оборони США:

Росія розміщує війська в Криму, та вздовж українського кордону - включно із Білоруссю. Все це нарощується послідовно. Ми не думаємо, що президент Путін остаточно вирішив застосувати цей контингент проти України, але тепер він точно має таку можливість.

Що лунає неофіційно - то це прогноз, що Росія прагне серйозно збільшити біля української території кількість батальйонних тактичних груп. За даними аеророзвідки зараз їх близько шістдесяти.

Марк Міллі, голова комітету начальників штабів США:

Звісно, маючи сотні тисяч військових, артилерію, ракети, повітряні сили та всі інші супровідні підрозділи, у них є потенціал атакувати майже без попередження. Російське керівництво має багато варіантів, хоча найкращий - дипломатія.

Росія теж не приховує, що нарощує сили. Міноборони Федерації чи не щодня публікує нові відео навчань. У вівторок Москва демонструвала тренування з ракетними комплексами "Іскандер".

А це вже маневри в Чорному морі - і у Баренцевому - у середу. Ось кадри військових кораблів у Балтійському морі - в четвер. Показувало російське Міноборони й винищувачі Су-35, які перекидають до Білорусі. І танки та бронетранспортери, на яких зараз тренуються у Ростові.

У ЄС у відповідь - доєдналися до постачання зброї Україні. Чехія зголосилася допомогти боєприпасами для важкої артилерії. Латвія, Литва та Естонія - протитанковими та зенітними ракетами. Єврокомісія - грішми.

Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії:

Пропонуємо новий пакет екстреної макрофінансової допомоги у розмірі 1,2 мільярда євро. Цей пакет допоможе Україні задовольнити потреби у фінансуванні через конфлікт.

Єврокомісія вирішила також подвоїти свою допомогу у вигляді грантів - це 120 мільйонів євро. Оскільки у Брюсселі вважають, що для України загрозою такого ж рівня, як війна, є небезпека заворушень через подорожчання енергоносіїв та економічну ситуацію. Риторика Москви цим часом така: "війни не хочуть", але "все залежить від Заходу".

Сергій Лавров, міністр закордонних справ Росії:

Президент уже об этом сказал - если наши попытки договориться о взаимоприемлемых принципах обеспечения безопасности в Европе не дадут результата, тогда мы будем принимать ответные меры. Они могут быть самыми разными.

В Європейських столицях такі сигнали, звісно, сприймають вкрай серйозно. Якщо минулого тижня в Брюсселі заявляли, що вважають війну малоймовірною, то тепер передбачати, якими будуть наступні кроки Путіна - ніхто й не береться.

Те саме говорять і перші особи США. Особисто Байден - коли його днями запитали, сказав: прогнозувати ситуацію щодо України, це все одно що ворожити на кавовій гущі.

А якщо немає ясності, то і висновки - Київ і Вашингтон роблять різні. Найгучніший приклад: репортаж телекомпанії CNN про телефонну розмову Байдена і Зеленського. Ведучий в ефірі повідомив про незгоду між політиками.

Процитую - "все не було добре". Наше джерело повідомило, що вони не зійшлися щодо загрози російської атаки на Україну.

І це ще не все. Спецкореспондент телекомпанії, посилаючись на українського високопосадовця, взагалі повідомив сенсаційні подробиці.

Президент Байден сказав своєму українському колезі, що вторгнення - майже неминуче наприкінці лютого, коли ґрунт промерзне.

Все це - звісно, спростували в обох столицях. Але суть незмінна: Вашингтон у своїх оцінках загрози з боку Росії - більш категоричний, Київ - стриманий.

Один із найкращих американських аналітиків, Майкл О'Хенлон, прояснює кілька моментів. Перший: каже, Штати - попри всі ресурси розвідки, - ніколи не були сильні у прогнозуванні дій Росії.

Майкл О'Хенлон, експерт Brookings Institution:

Ми часто помиляємося. Думаємо: чогось не станеться, а воно - відбувається; прогнозуємо - щось точно буде, а цього немає. Ми були здивовані, коли Путін захопив Крим у 2014 році; здивувалися, коли Росія увійшла до Грузії у 2008 році; розгублені, коли росіяни опинилися у Сирії у 2015 році. Але цього разу Путін дає нам попередження за тижні! Тож, може, він щось інше має на увазі?

Що саме - у вашингтонського експерта теж є версія.

Майкл О'Хенлон, експерт Brookings Institution:

Думаю, найвірогідніше, що Росія шантажує й Україну, і всіх нас - щоб країна відмовилась від вступу до НАТО.

Цю версію частково підтверджують і нові - несподівані - меседжі від американських конгресменів:

Ро Ханна, конгресмен-демократ:

Нехай Україна сама заявить - ми країна поза альянсами. Ані на боці Штатів, ані - на російському. Думаю, щойно Україна це зробить - це призведе до деескалації.

Чи є в цих словах правда? І чого насправді хоче Москва? Багато хто сподівався, що це прояснить ще один дзвінок тижня - від Макрона - Путіну. Ось що французький президент говорив до розмови:

Еммануель Макрон, президент Франції:

Я бачу, що відбувається посилення дестабілізації суверенних держав, які раніше входили до Радянського Союзу; і що дедалі більше застосовується гібридний російський підхід…

Уже у п'ятницю - після розмови - Єлисейський Палац повідомив: Путін сказав, що не хоче ескалації й виступає за діалог. Водночас країни ЄС це не заспокоїло. Данія - доправила винищувачі до Литви.

І привела у бойову готовність свої військові судна. Фінляндія почала проводити екстрені навчання армійців.

Не обійшлось і без сварок. Рига звинуватила Берлін в "лицемірстві" - через відмову постачати зброю Україні. У Берліні послухали і... ще раз повторили - летального озброєння не дадуть. Та надіслали Києву... шоломи. І пообіцяли допомагати - дипломатично.

Анналена Бербок, міністр закордонних справ Німеччини:

Вперше за тривалий час відбулась наживо зустріч "Нормандської четвірки". Ми вели переговори понад вісім годин. Не знаємо, чи з цього щось вийде. Але поки що люди говорять, вони не стріляють.

"Нормандська четвірка" збиралась у Парижі у середу - це була зустріч на рівні радників. Лідери ж востаннє зустрічались 2019 року. І попри всі намагання, - домовитися про черговий саміт на найвищому рівні не вдалося. Москва хоче спочатку ухвалення "особливого статусу Донбасу".

Але від нових перемов на рівні радників Кремль не відмовився - вже у Берліні.

Андрій Єрмак, керівник офісу президента України:

Я вважаю, що це реанімація Нормандського формату. Безумовно, всі сторони для себе, я думаю, зробили висновки. Для того, щоб прийти за два тижні вже можливо з якимись пропозиціями.

Дмитро Козак, заступник керівника Адміністрації президента Росії:

Мы провели инвентаризацию тех разночтений, разных интерпритаций Минских соглашений, не секрет, что они есть.

Наступна зустріч, як і ця, буде присвячена Донбасу. Ситуації на зовнішніх кордонах України Нормандська четвірка не зачіпає. Проте сам факт переговорів усі сприйняли як надію на деескалацію.

Олена Абрамович, кореспондентка:

На думку брюссельських аналітиків, Путін своїми діями з одного боку добився бажаного - отримав увагу усього світу. З іншого, забив кілька голів у свої ж ворота: підвищив інтерес Швеції та Фінляндії до вступу в НАТО і змусив Альянс чітко задекларувати готовність приймати нових членів.

Про це ж пише свіжа Washington Post - мовляв, Росія недооцінила негативні наслідки для себе. І тепер має шукати вихід.