Ветеран Другої світової війни бажає наснаги українським воїнам [ Редагувати ]
Початок тієї війни Павло Бреза зустрів у рідному селі Вікторівка під Одесою
22 червня в Україні - День скорботи й вшанування пам'яті жертв німецько-радянської війни. Вона розпочалася у червні сорок першого, тривала чотири роки і стала найкровопролитнішою частиною Другої світової. Наш наступний матеріал про людину, яка була учасником війни проти нацизму, і є свідком теперішньої - проти рашизму. Про відчуття ветерана-фронтовика дивіться далі.
Двадцять друге червня тисяча дев'ятсот сорок першого року. Німеччина, яка раніше розв'язала війну в Європі, без оголошення - на світанку - нападає на Радянський Союз. У центрі атаки - Україна. "Київ бомбили, нам оголосили, що почалася війна" - це саме про ті події.
Початок тієї війни Павло Бреза зустрів у рідному селі Вікторівка під Одесою. Зараз чоловікові дев'яносто дев'ять років, а тоді було сімнадцять.
Павло Бреза, ветеран Другої світової війни:
В селах, особенно у нас, в Викторовке собрался мигом народ, началась мобилизация. Дети кричат, родителей за штаны хватают - не пускают! Так страшно было, понимаете - потому что знают, что не вернутся некоторые!
Павло Андрійович каже: і подумати не міг, що через вісімдесят один рік - двадцять четвертого лютого - все повториться... І ворогами будуть не німецькі загарбники, а … російські війська.
Павло Бреза, ветеран Другої світової війни:
Для меня это очень печально что русские начали войну, зачем? Зачем разрушать? Что это за война? То, что строили - разорили, сколько безвинных людей побили!
У сорок третьому Павло Андрійович пішов на фронт. Спочатку піхота, потім артилерія, важкі бої, поранення… Україна, Молдова, Польща, Німеччина. За проявлену мужність отримав два Ордени Слави, а Перемогу зустрічав у Берліні.
Павло Бреза, ветеран Другої світової війни:
Настроение такое: как бы поскорее разгромить фашистов! Это первое: закончить эту проклятую войну. Это мы и сделали!
Тепер ветеран понад усе бажає, щоб Україна якнайшвидше здолала російського окупанта. Павло Андрійович не сумнівається: наші війська переможуть.
Павло Бреза, ветеран Другої світової війни:
Я - украинец, я живу в Украине! Я если б был моложе - я б и сейчас пошел бы на фронт защищать Родину. Я хотел бы, чтоб она была Самостоятельная, никому не подчинялась!
У свої дев'яносто дев'ять ветеран Другої світової - справжній приклад для наслідування. По кілька годин на день працює на городі, утримує пасіку, а у вільний час - грає на десяти музичних інструментах. Найулюбленіші мелодії - українські.
