Медики Харкова не полишають роботу під щоденними обстрілами окупантів [ Редагувати ]

Медичний фронт тримають українські медики. З війною лікарям в есктреному режимі довелося перелаштуватися на воєнний лад. Навчитися працювати з кульовими поранення, вибуховими травмами. Бо з ними справи у мирному житті практично не мали. Світлана Шекера про будні медиків Харкова, які не полишають свого посту навіть під щоденними обстрілами окупантів.

У будинок Сергія в місті Барвінкове ракета влучила ще 25 червня. Перший снаряд прилетів на кухню, чоловік із дружиною почали тікати, але не встигли.

Сергій, постраждалий:

Бо дом рознесло, із хати не осталося нічого з дому. Очнувся вже я аж розвиднялося надворі, видно було. Сусіда погукав. Дружина погибла, дружину знайшли уже на 6-й чи на 7-й день. Її викинуло, кришу зірвало, а може і разом з кришою викинуло з хати і в сусідній двір в гаражик.

Чоловіка знайшли рятувальники, у тяжкому стані - доправили до лікарні.

С дыхательной недостаточностью, с контузией легких, с множественными переломами ребер. Сейчас его состояние стабилизировалось. Он идет на поправку. Больше его сейчас волнует психо-эмоциональное состояние. И такие пациенты, к сожалению, сложны тем, что кроме боли, которая физическая, они испытывают душевную боль.

Декілька пенсіонерів, що нині на лікарняних ліжках, потрапили сюди після того, як їхній двір рашисти обстріляли касетними снарядами.

Все пенсионеры сидели за столом, играли в домино. Где-то часа в 2 два таких взрыва. Очень громких. Минуты 2 прошло, и потом вот эти вот кассетные. Как хлопушки начали по земле лететь. И все, что 6 человек сидело, нас и накрыло там. А один, царство ему небесное, погиб. 

Олександр, постраждалий:

Никогда не было, у нас летало ночью в основном, а до этого 4 месяца никогда до этого не прилетало. Никогда. Это первый раз. Пролетело с такой силой, и через 2-3 минуты разорвалось всё.

А цей чоловік згадує, тільки-но вийшов з під'їзду, одразу почув вибух. У лікарні він - вже четвертий місяць. Отримав дуже тяжкі травми.

Я лишился почки, селезенки. Часть печенки. Легкие, кишечник разорван. Пять осколков поймал. Три доставали, 2 на вылет было. Кассетными, да. Это мне уже потом соседи рассказали, было 27 взрывов в этот момент, в этот вечер насчитали. 

Поранених харків'ян, кажуть лікарі, привозять щодня.

Костянтин Лобойко, в.о. медичного директора лікарні:

Кількість їх від 2-3 до 10 на добу. Всі з різними пошкодженнями. Більшість - це пошкодження неважкі, це пошкодження м'яких тканин. Але трапляються і пошкодження органів грудної і черевної порожнини. Я бачу, що Харків наповнюється людьми, мене дуже тішить, що життя в місті відновлюється, але пам'ятайте, що наші, не знаю, як їх назвати - сусідами, важко назвати сусідами, вони за нас не забувають. Кожного дня прильоти. 

Тож і поранені, і лікарі повторюють - у Харкові гуляти вулицями зараз не варто. А під час повітряної тривоги єдине місце де мають бути люди - це укриття!