Український школяр збирає гроші для ЗСУ грою в шахи у Швейцарії [ Редагувати ]

У містечку Хутвіль у Швейцарії український чемпіон світу з блискавичних шахів серед школярів до семи років Радомир Пилипенко грав з місцевими мешканцями за донати для українських військових. Збирати гроші хлопчик, який здобув високий титул, вирішив завдяки десятирічній киянці Валерії Єжовій.

Валерія - чемпіонка світу з шашок серед дівчаток до 10 років. Сівши за дошку на вулиці, дівчинка заробила 21 тисячу гривень і передала їх у благодійний фонд. Як наближають перемогу над окупантами діти? Дивіться у сюжеті Світлани Прокопчук.

На центральній площі Хутвіля - ярмарок. Через спеку в обідню пору тут нелюдно. Втім, Хелена вирішила спробувати себе у грі.

Хелена, мешканка Хутвіля:

Я забула як це, багато років - 15 років я вже не грала. Але це дуже щира родина. - Подобається зараз грати? - Так, краще!

За грою спостерігають не лише доньки Хелени, а й сестри Радомира. Хлопчику 12. У семирічному віці під час Чемпіонату в турнірі з блискавичних шахів у Румунії він виборов перше місце в наймолодшій віковій категорії.

Радомир Пилипенко, шахіст:

Я любив десь до десяти років, зараз рідко граю. - Чому ти вирішив сьогодні грати? - Щоб допомогти Україні.

Батько юного шахіста розповідає: сина надихнула десятирічна Валерія Єжова, яка зібрала 21 тисячу гривень для наших бійців. Тож, Радомир навіть новий вид гри опанував - метелицю. Бо саме його полюбляють швейцарці.

Дмитра Пилипенко, батько Радомира:

Під час коронавірусу він припинив грати в шахи й для нього це вже історія його життя. До якої він не дуже радо хотів би повертатись, але я йому пояснив, що це важливо. Це важливо не тільки тому, що ми зберемо якихось там десяток франків, але як і ініціатива, яку треба підтримати. Фактично такий флешмоб "граємо - допомагаємо".

Саме ці слова написала Валерія на картоні, який поставила поруч зі скринькою для донатів. Грала дівчинка дев'ять днів. За цей час відбулось понад 180 матчів.

Валерія Єжова, шахістка:

Я жодного матчу не програла, була лише одна нічия. До мене приходив чоловік, він кандидат в майстри спорту і він зіграв зі мною дві партії й в мене було дві нічиї.

Вдалося зібрати 21 тисячу гривень. Їх Валерія віддала у фонд Сергія Притули. І довела чоловіка до сліз.

Найбільший донат, пригадує Валерія, - 50 доларів.

Валерія Єжова, шахістка:

Проте я не одразу зрозуміла, що то долари. Я подумала, що то 50 гривень, подякувала йому. А вже коли рахую, кажу 50 гривень, а мама мені така: так це ж долари.

Дітей, які допомагають українській армії, сотні. Вони жертвують подаровані гроші, грають у шахи, печуть печиво, продають зірвані у власному садку ягоди. Радомир із сестричками та братиком власноруч майструють вироби, а потім разом з бабусею продають їх на ярмарках Швейцарії чи Франції.

Радомир Пилипенко, шахіст:

Можливо, я б хотів, щоб ці гроші пішли на дрон.