Європейські столиці шукають житло для українських біженців [ Редагувати ]

Контейнерні поселення, тимчасові притулки, готелі, пансіонати для літніх і навіть середньовічні замки. Європа шукає можливості розселити українських біженців.

Попри те, що приблизно половина з майже семи мільйонів вимушених переселенців уже повернулася додому, житло для утікачів від війни в європейських країнах досі проблема. Адже спричинена російською агресією мігрантська криза стала найбільшою від часів Другої світової. Як її вирішують? - розповість Ольга Жидецька.

Європейські столиці шукають житло для українських біженців. У великих містах потенційно легше знайти роботу та облаштуватися. Але великий наплив переселенців провокує глобальну нестачу помешкань. Так, у Берліні місцева влада намагається розселити 25 тисяч шукачів притулку, але вільних місць у спеціальних центрах лишилося усього кількасот.

Саша Лангенбах, речник Берлінського офісу у справах біженців:

Украй необхідно терміново вирішувати цю проблему всіма доступними засобами, потрібно знайти нове житло на цю осінь і зиму. За підрахунками наших колег, нам знадобиться ще три тисячі місць для проживання. Це дуже багато!

Одним з місць розселення у німецькій столиці стало контейнерне селище на льотному полі колишнього аеропорту Темпельхоф. Його збудували як тимчасове на тлі міграційної кризи 2017 року. І от нині воно теж повне - притулок тут знайшли близько 400 біженців з України. Умови тут досить скромні - однак за кожними дверима невеличка оселя з двома кімнатами, кухнею та ванною. Є пандуси - це дуже актуально для Романа, який постраждав унаслідок обстрілу в Лисичанську і розраховує отримати протези в Німеччині.

Суттєвим мінусом цього поселення вважають його ізольованість, що заважає швидкій інтеграції біженців. Та тутешні мешканці умовами цілком задоволені. Вагітна переселенка з Одеси Альбіна планує тут народжувати.

Альбіна Кірсан, біженка з Одеси:

Ми збираємося залишитися тут. Нам дуже подобається Берлін, і ми вже знайшли тут багато пропозицій. Тут хороший менталітет і дуже хороші люди, без злості.

Поселеннями контейнерного типу вирішують проблему житла для українців у Бельгії та Швейцарії. 

До таких домівок частково переселили біженців у Болгарії. Як шукачі притулку там зареєструвалися понад 300 тисяч наших співвітчизників. Навесні влада розмістила людей у приморських готелях, але з початком курортного сезону та зменшенням державних виплат за утримання біженців з 20 до 7,5 євро на добу, для вимушених переселенців довелося шукати нові домівки.

Надія Кузьменко, біженка з України:

Я шукаю роботу. І ми чекаємо одноразової виплати, яку нам дає Болгарія. Але це може бути довго. Тож, на жаль, поки ми не можемо навіть на короткий термін орендувати жодну квартиру.

Як і куди розмістити українців міркує вся Європа. Адже самостійно знайти житло та облаштуватися вдалося не багатьом переселенцям. Тож під домівки для біженців екстрено ладнають раніше незадіяні гуртожитки чи пансіонати та навіть офісні будівлі. Свої двері вимушеним переселенцям відчинили також старовинні абатства та середньовічні фортеці. Як ось цей - замок Беліндуллі в Ірландії.

Баррі Гагіан, власник замку:

Цим біженцям справді потрібна допомога, і дружина запропонувала мені негайно за це взятися. Було хвилювання, була імпровізована ідея, коли ж ми взялися все планувати, то вирішили - годі, треба просто брати й це робити.

Марія Назарчук, біженка з України:

Ірландці дуже приязні, дуже добрі. Усі хочуть нам допомогти. Я тут дуже щаслива, бо у мене тут є добра робота і житло. Ніколи б не подумала, що житиму у замку.

Однак такі рішення житлового питання здебільшого тимчасові. Тож проблема розселення для українських біженців залишається дуже актуальною. Саме вона, а також неможливість знайти кваліфіковану роботу в країнах Європи - основні причини, що спонукають українських біженців повертатися додому. Абсолютна більшість вимушених переселенців - це жінки з дітьми. За урядовими даними, назад до України вже виїхало 60% тих, хто шукав прихистку від війни у Європі. А от про наміри залишитися за кордоном назавжди заявило лише близько 15% опитаних.