Представники української діаспори відкрили магазин в Антверпені та продають товари з Херсону [ Редагувати ]
Українські виробники попри війну продовжують продавати свої товари в Європі. Яскравий приклад - магазин предметів інтерʼєру в Антверпені, куди товар досі доправляють навіть із тимчасово окупованого Херсонe. Побувала у крамниці, яку, до слова, відкрили представники нашої діаспори, і розкаже більше Олена Абрамович.
Оксана Сеничак завершує останні приготування до відкриття своєї крамнички в Антверпені в новому сезоні. За кілька хвилин тут буде юрба постійних і нових клієнтів. Готових купувати кераміку, вироби з дерева, вишивку та килимb - привезені з України.
Ну в мене трошки і з Києва, і з Херсона в мене також. З Херсона прибули ось ці круглі деревʼяні таці. Я їх отримала буквально місяць тому. Тобто вони до сих пір працюють і різними методами мені ще доставляють.
З початком повномасштабної агресії рашистів Оксана не знала, чи втримається її справа. Відкрити таку крамничку вона мріяла ще з 2014-го. І ось уже три роки, як магазин працює, просуваючи ідею - українське не гірше за європейське.
Оксана Сеничак, власниця магазину українських предметів інтер'єру в Антверпені:
Ми всі знаємо італійське вино, ми всі знаємо смачні піци і олію італійську. Чому нам не знати якусь українську кераміку. Або чому бельгійцям не знати, що в Україні роблять гарні килими.
Та в останні місяці до крамниці люди йдуть не лише по килими та інший крам, каже Оксана.
Оксана Сеничак, власниця магазину українських предметів інтерʼєру в Антверпені:
Якось і більше людей заходять, і щось купити, і кожен мусить запитати - як там, що там, щось інакше хочуть почути, ніж те, що читають в новинах. Або взагалі вже не читають, тому що зараз дуже мало пишуть.
Заходять ще й тому, що знають - Оксана часто збирає кошти на допомогу Україні. А ще вона або її діти ось уже півроку щонеділі організовують демонстрації в Антверпені. Тож родину знають у місті як щирих борців за нашу перемогу.
Вікторія, переселенка з Одеси:
Коли приїхала сюди - я дуже рада, що я познайомилась з пані Оксаною та її сімʼєю, вони дуже файні та теплі люди. І дізнавшись, що вони мають такий магазин. Мені дуже подобається тут - мінімалістичний стиль, але дуже нагадує рідну хатину і рідні якісь спогади.
Хедріх, жителька Антверпена:
Я тут купила чимало українських предметів - як для свого будинку, так і для друзів. Коли мене запрошують у гості, я більше не купую квіти, а беру тут щось маленьке на подарунок і розказую, що це з України.
Задяки цій крамничці Оксана знайшла і себе. Адже сама народилась у Бельгії - у сімʼї українців, які втікали від Другої світової. Виросла у нідерландомовному середовищі, але зуміла зберегти мову, передати її своїм дітям.
Оксана Сеничак, власниця магазину українських предметів інтерʼєру в Антверпені:
Зараз в цей час війни це є дуже важливо. Бо це є все-таки мова - моїх батьків, їхніх дідусів, бабці.
Тепер, через предмети інтерʼєру - Оксана Сеничак передає й українську культуру - не лише своїм дітям, а й тим українцям, які потрапили до Бельгії через війну. І, звісно, бельгійцям, у яких інтерес до українського зріс у рази.