Круті зенітники: воїни, що "саджають" ворожі літаки та гелікоптери [ Редагувати ]
Вони нищать окупантів, не даючи їм навіть ступити на українську землю. Мова про зенітників. Саме ці воїни збивають більшість ворожих літаків та гелікоптерів. Історію одного із повітряних захисників - дивіться у нашому наступному сюжеті.
Досить красиво падають та розкладаються у небі.
Так розповідає про російські літаки Володимир Клімін. Він військовий київської зенітної ракетної бригади. І його основне завдання - знищення ворожих засобів повітряного нападу.
Я займаю місце офіцера захоплення, моє основне завдання заключається в тому, щоб у взаємодії з операторами здійснити захоплення виявленої цілі на автоматичне супроводження.
Коли на Київ полетіли російські ракети, його дружина народжувала доньку - так у Володимира пройшов ранок 24 лютого. Він зібрав коханій валізу з усім необхідним, а сам відправився у свій дивізіон - нищити у небі окупантів.
Ми хлопали їх напевно як комарів у літній спекотний вечір.
На початку повномасштабного вторгнення ворог був досить зухвалий - каже Володимир. Він повірив у свою ж пропаганду - що української армії не існує, що усі здадуться.
Володимир Клімін, заступник командира радіотехнічної батареї київської зенітної ракетної бригади:
Коли у них масово у літаків проісходить отріцатєльний взльот, вони почали працювати більш продумано - вони застосовували різноманітні засоби РЕБ, вони створювали ударні угрупування РЕБ - але також це не дуже допомагало.
Окупанти намагалися подавити антени українських зенітників, щоб ті їх не побачили. Наступали цілими авіаколонами.
Володимир Клімін, заступник командира радіотехнічної батареї київської зенітної ракетної бригади:
Під час пошуку виявляється ціль, оператор передає її мені і я бачу, що тут ціль, як ціль звичайна на цьому операторі, тут я бачу ціль - вона не звичайна, вона дуже жирна, дуже велика - це незвичайна для такої цілі, до цього я таких не бачив, одразу не зрозумів що це таке. Я захопив ціль, ракети попали, але ціль супроводження не пропала, тут відмітка стала чуть-чуть менше і тоді ми зрозуміли, що там не один, їх декілька.
Але це не врятувало окупантів. Після кількох влучних запусків українських ракет - від російських літаків залишився лише дим. Найбільша нагорода для Володимира та його побратимів - це фото та відео зі згорілими літальними апаратами ворога. А таких від початку повномасштабної війни вдосталь.