росіяни знову обстріляли Дніпропетровську область: жителі відновлюють зруйноване [ Редагувати ]
Більше сотні реактивних снарядів випустили росіяни по Дніпропетровській області. Найбільше дісталося Нікополю. Там пошкоджено 40 будинків. А знеструмленими залишилися більше трьох тисяч домогосподарств.
Та попри обстріли - місцеві щодня беруть і відбудовують власні домівки. Кажуть, на зло ворогові. Загарбникам не раді та їхати з власної землі не збираються. Матеріал Олени Мендалюк - далі.
Майже кожен ранок жителі Червоногригорівської громади починають з будівельник робіт - прибирають та латають те, що вночі зруйнувала російська армія. Люди кажуть, жодного виправдання діям окупантів не може й бути. Адже гатять росіяни винятково по будинках мирних жителів. Родину пані Галини врятувало те, що спали усі в підвалі.
Галина - жителька села Червоногригорівської громади:
Снаряд впав прямо на горищі, осколки полетіли в хату, пробили підлогу. Зруйнувало будинок, майже всі вікна, два гаража тоже немає. У сіусідів всіх вікна повилітали. Дуже боляче. Освободили, освободители освободили от хати. Дуже дякую.
Лише за ніч десятки будинків та господарських споруд, гаражі, автівки та городи - усе понівечене ворожими снарядами та осколками.
Микола Ступак - староста Придніпровського старостинського округу:
Попереднього говорилось про 30 будинків, але їх набагато більше. Ми не можемо поки оголосити повний масштаб, адже накрито кілька вулиць. Пошкоджено багато будинків, зруйновано інфраструктуру. Це і органи влади, і заклади культури, дитячий садочок пошкоджено. Нанесено дуже багато шкоди.
Місцеві розповідають - вдається уникати людських жертв, бо за два місяці постійних обстрілів люди вже призвичаїлися спати у підвалах чи взагалі їхати подалі до родичів.
Олена Кравченко - жителька села Червоногригорівської громади:
Я живу з чоловіком, він ще каже: давай останемось. Я кажу нє, давай отсюда. Якось так, чи Бог одвів.
Нікопольці також зранку оговтуються після нічних обстрілів. Жінки не стримують сліз.
Наталія - жителька Нікополя:
В ужасе, в шоке. Ночевала в подвале. Ощущения конечно ужасные.
А чоловіки, засукавши рукави, йдуть ремонтувати зруйноване. Та, навіть, дивлячись на понівечені будинки, місцеві знаходять сили не падати духом.
Костянтин - житель Нікополя:
Добре почуваємося, руки трусяться, ноги трусяться. А так нічо, веселі. Сонце встало, ми живі, уже добре.
А зруйноване, кажуть, відбудують. Ворогові на зло. І їхати, зізнаються місцеві жителі, з власних будинків - не планують. Кому нікуди, а кого вдома тримає робота.