Десятий місяць у воді: село Демидів досі потерпає від водопілля [ Редагувати ]
Постраждалим жителям Демидова громада виплатила по двадцять тисяч гривень матеріальної допомоги.
Десятий місяць у воді! Село Демидів, яке через підірвану дамбу захистило Київ від наступу російського війська підірвати - досі потерпає від водопілля. Селяни скаржаться, що вода стоїть на городах, у погребах і хатах. Наслідки лиха бачив Михайло Манилюк.
Ця помпа майже ніколи не замовкає! Щодня викачує сотні кубометрів води!
Євген, житель села Демидів:
Раз, два, три, чотири, пʼять, якщо все працює, пʼятсот кубів в годину викачує. Ось та висота води, вона давить. Вона ґрунтовими водами, вона просто передавлює!
Через перебої зі світлом тут встановили дві дизельні помпи - розповідає Євген. Чоловік, коли є вільний час, приходить сюди на перевірку. Дивиться, аби насос не забився мулом, та доливає солярку. Вночі дев'яностокілограмовий апарат доводиться забирати додому, аби ніхто не вкрав.
Включаємо з восьми ранку до шести вечора. Вночі вкрасти можуть. Голова видав дві помпи. Випросили. Начало сильно топить, електронасоси не справляються.
Одна така помпа споживає близько сорока літрів пального на день. Більшу частину - селянам доводиться купувати власним коштом!
Дали помпи - солярки не дають. У нас тут стояла помпа. Вона жрала 180 літрів удень. Ми її купляли. Нам із трьохсот літрів - двісті ми купляли. Волонтери трохи допомагали. Небагато, але все таки не без добрих людей. Допомагали люди.
Через плюсову температуру рівень води на подвір'ях лише збільшується. Тож воду потрібно постійно відкачувати - каже Євген, аби хати не перетворилися на басейни!
Михайло Манилюк, кореспондент:
Село Демидів на Київщині було в окупації з перших днів повномасштабного вторгнення. Аби російське військо не змогло пройти на Київ, українська армія була змушена підірвати дамбу на річці Ірпінь. Це призвело до затоплення села. І вже десятий місяць люди живуть фактично у воді!
Потоп у Демидові не припиняється вже понад півроку. Взимку настрої у місцевих жителів дедалі тривожніші, адже хати почали просідати, тріщать стіни! Євген показує нам своє обійстя. Достатньо півлопати встромити у землю... аби хлинула вода!
Ось, все, вода пішла! Можна набирать, правда грязна! Зразу же стікається!
Затоплений погріб. У криниці воду хоч чашкою набирай. Щоправда, пити її не можна!
Город перетворився на очеретяне болото. Навесні тут навряд чи щось посадиш - скаржиться Євген.
Євген, житель села Демидів:
Це ж земля постійно у воді. Це ж навіть уже не земля, а мул. Года два посівних у людей взагалі не буде. А люди, у яких буди більш-менш не затоплені городи - вони засівали - воно все згниває!
У хаті під підлогою тече вода. Всередині все гниє!
Раніше був рівень вищий. Це доски гниють, це пол гниє. Все, що дерево гниє! По кірпічу підіймається влага.
Через постійну вологу стіни вкриваються грибком, відклеюються шпалери!
Євген, житель села Демидів:
Осьо воно все влага! Все мокре, осьо воно мокре. Це все по кірпічу воно підіймається. І хату топить не топить - жара - не жара... Літом топили хату, воно всеодно не просихає. Стєни не висихають, в нас іще там у кімнаті куча цвілі. Це в мене, так сказать, погано, но терпімо. А у людей есть, що вообще все паскудно! У них вода стоїть прям у хаті!
І в таких умовах живуть люди в будинках аж трьох вулиць. А це кілька десятків родин! Голова громади пояснює - відкачувати всю воду не можна - Демидів і досі відіграє важливу роль у системі оборони Київщини. Але посадовці кажуть - допомагають людям чим можуть!
Володимир Підкурганний, Димерський селищний голова:
Протягом тривалого часу здійснювалося відкачування води і рівень води зменшено, однозначно було зменшено. У зв'язку із проблемами в енергетичній сфері очевидно, що за відсутності постійно не могли працювати насоси.Проблематика з рівнем води дійсно є, і це стосується оборонної сфери. Ми постійно на звʼязку з людьми. Я розумію їх прекрасно. В людини це болюче питання і вона переймається помешканням, яке у неї є, і я розумію, яка ця історія не проста.
Постраждалим жителям Демидова громада виплатила по двадцять тисяч гривень матеріальної допомоги. Однак цього недостатньо, аби покрити всі збитки завдані потопом! Селяни бояться навіть думати про весну, коли все почне танути й насипна дамба може не витримати тиску води. За найгіршого сценарію домівки доведеться покидати!
