Світ вшановує памʼять жертв Голокосту: розповіді українських євреїв, яким вдалося вижити [ Редагувати ]

27 січня, 78 років тому війська першого Українського фронту визволили в'язнів найбільшого табору смерті - Аушвіц. Відтак саме сьогодні світ вшановує жертв наймасштабнішого та найжорстокішого геноциду минулого століття - День пам'яті жертв Голокосту. За Другу світову нацисти на чолі з кривавим диктатором Гітлером винищили мільйони євреїв та представників інших нацменшин, яких утримували у концтаборах та гетто. Розповіді українських євреїв, яким вдалося вижити - далі...

Шміл Шварц, житель гетто: 

Десь в середині жовтня 41-го року румуни зібрали з сіл, з міста Чернівці, колону і пішки погнали у Вінницьку область.

Це називався "табір". Був колючий дріт....

84-річному буковинцю Шмілу Шварцу було три роки, коли його з родиною відправили в гетто. Румуни - тодішні союзники гітлерівської Німеччини - змусили 4 сотні людей іти пішки 300 кілометрів до колишньої Трансністрії або "Задністров'я". Половина депортованих не вижили. Решту бранців відправили у село за 8 кілометрів від залізничної станції, жити змусили у свинарниках.

Шміл Шварц, житель гетто: 

Там у нас німців не було, були румуни. Вони дозволяли ходити на роботу. Щось їсти треба було. Можна сказати, нашій сім'ї повезло. Батько - столяр, мати - швея. Десь дістав матеріал і зробив якісь нари. - Що ви думали? Ви пам'ятаєте? - Що я думав? Де б поїсти. 

Батьки працювали за харчі, а малий Шміл допомагав збирати у селі тютюн. Пригадує, що у навколишніх таборах масово гинули люди. Повернутися додому родині вдалось у 44-му, коли Шмілу виповнилось 6. Тоді ж батька мобілізували. Про гетто за радянської влади - мовчали.

Шміл Шварц, житель гетто:

За радянську владу це не можна було говорити. І навіть коли я пішов у школу, потім поступав в інститут, влаштовувався на роботу, писав автобіографію - я ніколи не писав, що був у гетто. - Чому не можна було цього робити? - Якщо був під німцями, значить ти зрадник.

З 1941 по 1942 рік близько 50 тисяч євреїв лише з Чернівців було депортовано до гетто.

Третина єврейського населення світу - близько шести мільйонів людей - вимучені, заморені голодом, закатовані, розстріляні та спалені. Такі офіційні наслідки кривавого замислу німецького фюрера Гітлера. Найжорсткіший геноцид минулого століття. Голокост. 

Владислав Гриневич, історик:

Вбивства євреїв, яке було задумано німцями і здійснено вже під час переважно Другої світової війни, націлено було на масове і повне знищення євреїв як певної етнічної спільноти. 

Крім євреїв, нацисти вбили близько чверті всіх циган світу, 10% поляків, 3 мільйони радянських військовополонених (з-поміж них - українці) тисячі душевнохворих і непрацездатних. Аушвіц - найбільший гітлерівський концтабір. Місце мученицької смерті понад мільйона людей, вони гинули у газових камерах, від важкої праці, голоду та медичних експериментів. 

Саме сюди 27 січня 1945-го увійшли радянські війська. Тоді в Аушвіці залишилося близько 7-ми з половиною тисяч в'язнів - з них півтисячі дітей. Вони були надто слабкими, щоб іти на захід в умовах морозної зими. 

Владислав Гриневич, історик:

Що цікаво, путін намагався грати на цьому, він колись сказав, що червона армія фактично, а тобто росія, звільнила євреїв від Голокосту. Мушу сказати, що в 44-у році війська Першогого Українського фронту, які звільняли і цей в тому числі концтабір, вони здебільшого… піхота складалася з українців там десь від 50 до 60 відсотків були мешканці України. 

Голокост від куль - так нарекли масові вбивста євреїв під час Другої світової на території колишнього Радянського союзу. За цей час Україна втратила півтора мільйона євреїв, які були знищені в ямах та ярах на околицях міст і сіл. Таких місць масових убивств, за підрахунками дослідників, до двох тисяч. 

Ярина Марків, кореспондентка:

Один із наймасштабніших розстрілів був в урочищі Бабин Яр у Києві. Тут, на місці меморіального комлексу, наприкінці вересня 1941-го, лише за два дні нацисти розстріляли понад 33 тисячі євреїв.

Вот такая трагедия именно случилась в нашей семье. 

Пану Володимиру - 89, але він усе памʼятає. У роки Другої Світової він жив у Мелітополі. Разом із мамою, сестрою та молодшим братом восьмирічний хлопчик евакуювався з міста. А от рідня вітчима, якого з перших днів війни забрали на фронт, залишилася в окупованому Мелітополі. Їх убили гітлерівці. 

Володимир Супперт, житель Запоріжжя:

За що? Потому что они евреи. Их начали стрелять подряд, не разбираясь ни в чем. 

Першим загинув дідусь, розповідає Володимир. 

Володимир Супперт, житель Запоріжжя:

Они его живьем закопали, в землю, его жену расстреляли, а сестру с детьми начали прятать, люди прятали, чтоб не расстреляли и когда оставалось уже примерно месяц до освобождения Мелитополя, ее выдали немцам, их расстреляли. И ее и детей расстреляли. 

Вітчим Володимира, який після війни повернувся додому, досі не знає, де поховані батьки і сестра з племінниками. Знайти місце поховання рідних чоловіку не вдалося. У єврейському общинному центрі, де збирають історії жертв Голокосту, кажуть, кожна згадка про ті події - безцінна. 

Інеса Носенко, директорка благодійної організації "БФ Єврейський общинний центр Мазаль ТОВ":

Для нас важливо не просто збирати скільки, а для нас дуже важливо зрозуміти що відбувалося. Ми сьогодні саме тут, на нашій землі переживаємо саме те, що колись для мене було питанням: ну як могло так статися, що усі люди раптом вирішили, що вони мають право вирішувати долю інших людей, вирішувати жити чи не жити. 

В Україні офіційно визнані чотири геноциди - два вчинених сталінським режимом, ще два - гітлерівським.

Владислав Гриневич, історик:

Я думаю, що геноцид українців російським путінським режимом також буде визнаний у нас і це вже, на жаль, буде пʼятий геноцид.