На території Снігурівки правоохоронці знайшли 27 тіл цивільних [ Редагувати ]

З початку повномасштабної агресії на Миколаївщині пошкоджено понад 16 тисяч цивільних об'єктів. Найбільше постраждав житловий фонд, майже 11 тисяч будинків зруйновані - частково або повністю. Ця статистика не рахує кількість зламаних ворогом доль.

Окремий біль - населені пункти, що були під окупацією. Адже там загарбники вбивали й катували людей. Про це свідчать дані, оприлюднені місцевою прокуратурою.

Зокрема, на території Снігурівки правоохоронці знайшли 27 тіл. Всі вбиті мають сліди насильницької смерті або кульові поранення чи мінно-вибухові травми. Росіяни тероризували громаду протягом восьми місяців. Про своє життя в окупації жителі розповіли нашим кореспондентам.

Отак спокійно прогулюватися центром міста ще три з половиною місяці тому було небезпечно. Це зараз у Снігурівці гордо майорять синьо-жовті прапори... А до листопада - тут скрізь хазяйнували окупанти. Олена згадує, як вперше побачила солдат рф в рідному місті.

Олена Логвинова, жителька Снігурівки:

З БТР позістрибували і пограбували магазини - Кібернетак, АТБ. З великими пакетами бігли на свої машини. Вони рвалися, все падало. Люди потім підіймали це і відносили в магазин.

Інформаційний вакуум, відсутність інтернету, ворожі обстріли та нестача продуктів і ліків - за час окупації люди пережили багато. Згадують про те неохоче.

Олена Логвинова, жителька Снігурівки:

Ночували в підвалах, вдень десь чуєш - в підвал. А потім, коли зрозуміли, що і як літає, розуміли, коли треба спускатися, а коли не треба.

Окупанти відбирали в місцевих те що їм впадало в око. Не гребували нічим - від автівок до звичайних речей. Незгодним з окупаційною владою погрожували фізичною розправою.

Світлана, жителька села Снігурівської громади:

Одного побили мого однокласника добре, забирали його. Шукали АТОшників, бо хтось здавав. Під'їжджали прям додому, знали номер, скільки чоловік.

Та врешті, українські бійці змусили росіян відступити. Та коли окупанти йшли - то нищили все, що не могли забрати. З дня звільнення Снігурівщини минуло три місяці. Найперше комунальники взялися відновлювати комунікації.

Віра, жителька Снігурівки:

Світло дали хлопці. Молодці! Вони своїм силою та здоров'ям … Ще вода. Але сказали, будуть давати два рази на тиждень. Слава Богу! Ми купляли її.

Більшість місцевих жителів зараз у скрутному матеріальному становищі. Рятує гуманітарка.

Анастасія Романюк, волонтерка:

Будемо давати фасоль, консерву, ковдри. Були спочатку ті, хто з окупації. Тепер є ті, хто приїхали - ВПО, з Херсону, Херсонської області.

В Снігурівці серйозно пошкоджено майже третина житлового фонду. Зруйновані всі адмінбудівлі. На масштабну відбудову в місті поки не готові, тут катастрофічно не вистачає комунальної техніки. Але жителям намагаються допомогти з будматеріалами. Водночас в районі активно відновлюють транспортне сполучення.

Іван Кухта, начальник Снігурівської міської військової адміністрації:

З'єднали Снігурівку з Миколаєвом. Там два мости були зруйновані. Їх відновили. Через річку Інгулець відновили міст. Зараз працюємо над другим мостом. Зробили об'їзну дорогу через зрошувальний канал.

Напевно найбільша проблема громади зараз - міни. Попри щоденну роботу піротехніків. Людей просять бути обережними.

Іван Кухта, начальник Снігурівської міської військової адміністрації:

Наразі знешкоджено близько 2000 вибухонебезпечних предметів. І це 1% від того, що нам треба обстежити. Яка кількість вибухонебезпечних предметів ми не знаємо, але можемо сказати, що дуже багато.

Тим не менш, люди в Снігурівку поступово повертаються. Відкрилися магазини, аптеки, відновив роботу хлібозавод, запустили громадський транспорт. Місцеві намагаються повернутися до свого звичного життя і не лякаються труднощів.

Олена Логвинова, жителька Снігурівки:

Це моя Батьківщина. Якщо стільки проросійських витримали, то зараз тільки бажання відновлювати, відбудовувати все. Я люблю своє місто.