Киселівка після окупації: на Миколаївщину повертається життя [ Редагувати ]
Що село кілька місяців перебувало на лінії вогню, свідчать руїни.
Два тижні в окупації й кілька місяців під шквальним вогнем. У селище Киселівка, що на Миколаївщині потроху повертаються люди. Та деяким навіть немає куди йти. Домівки зруйновані. Наталя Сінченко повернулася з Киселівки. Її репортаж далі.
Це один з небагатьох безпечних шляхів до Киселівки. Але звертати з дороги місцеві не радять.
Максим Коровай, голова Первомайської селищної військової адміністрації:
Ось бачите такі забиті кілочки зі стрічками? Це місця, де є міни, або нерозірвані снаряди. І там вони. Їх тут багато.
Що село кілька місяців перебувало на лінії вогню, свідчать руїни. Вцілілих домівок тут майже немає, а центр з головними об'єктами інфраструктури путінські солдати прицільно нищили чи не щодня.
Максим Коровай, голова Первомайської селищної військової адміністрації:
Була стара школа, дитячий садок і та будівля, яка стоїть паралельно старій школі, то нова школа. Там була базарна площа, там була колишня Киселівська сільська рада, адмінбудівля, магазин. Тобто там був центр, де життя киселівців вирувало.
Через ворожі обстріли більшість жителів села виїхали у безпечні місця. Нині потроху повертаються. Валентина кілька днів, як знову живе у Киселівці.
Валентина Дворчина, жителька села Киселівка:
Повернулися, землю обробили від трави, бо все ж позаростало, хочемо щось посадити.
Разом із чоловіком жінка вже піклується про майбутній врожай.
Валентина Дворчина, жителька села Киселівка:
Ми саджаємо картоплю. Настала весна. Вона нам надає сил, наснаги, віри у нашу Перемогу. І тому ми працюємо, щоб нам було що їсти.
Рік тому єдиним бажанням місцевих було вберегти власні життя. Тоді село потрапило під окупацію - ворожі солдати зайшли до Киселівки в перші декілька днів війни. Селяни ховалися у підвалах.
Валентина Дворчина, жителька села Киселівка:
Було небезпечно у своєму будинку. Вони скрізь бігали. По всьому дворі у нас. Але ми перебігли сюди й тут сховалися.
Дорогою постійно їздила рашиська техніка.
Андрій Чухлеб, житель села Киселівка:
Танки, БТР, БМПшки, БМД, короче, много чего проходило. У нас же траса получається воєнного назначения, и у нас тут постоянно ходили.
Селяни намагалися уникати зустрічей з окупантами, але вдавалося не завжди
Микола Дворчин, житель села Киселівка:
Вони стояли, як сказали мені ДНР, ЛНР. Луганчанє, дончанє та кримчанє. «Асвабаждати» - оце, що вони мені казали. А я кажу, а от кого Ви нас освобождаєте? Вони самі навіть не знають, понімаєте?
І поки селяни переховувалися у підвалах, окупанти селилися по їхніх хатах. А у двори вивантажували боєприпаси.
Валентина Дворчина, жителька села Киселівка:
Ящики перед цими воротами були. Тут зелені, здорові, такі два ящика стояли. Ну і там були автомати ж, напевно.
Селищний голова говорить, що ворог мав план: спочатку ретельно облаштувати позиції.
Максим Коровай, голова Первомайської селищної військової адміністрації:
Вони робили таку підготовчу роботу для основних сил росії, для тих, як то кажуть, військ, які заходять у тяжкому обмундировані й з важкою технікою. Щоб у них були сприятливі умови для їх перебування в цьому селі. Але не так сталося, як їм гадалося.
Збройні сили України точними ударами вибили ворога з Киселівки.
Андрій Чухлеб, житель села Киселівка:
10 дней и наши зашли. Пацаны молодцы!
Валентина Дворчина, жителька села Киселівка:
Тут саме бій, наші ЗСУ витіснили їх до Максимівки. І можна сказать, нам повезло, видно, бо хтозна-що б було. Тут багато людей було. І діти були.
Із сусідньої Максимівки окупанти гатили по Киселівці впродовж кількох місяців, залякуючи цивільне населення та руйнуючи інфраструктуру.
Максим Коровай, голова Первомайської селищної військової адміністрації:
З Максимівки вони мінометами, з РСЗВ і так далі всіми цими снарядами. Били вони, куди попало.
Терор тривав до листопада.
Микола Дворчин, житель села Киселівка:
Восьмого числа ото поперли їх, то хоч легше було... Ото за Херсон, а так тяжело було…
Днями в селі відновили електропостачання.
Валентина Дворчина, жителька села Киселівка:
Електрики роблять безперебійно. Дай їм Бог здоров'я. От у нас вчора нашу вулицю протягнули. І нам вчора дали світло перший раз. Тепер дуже щасливі.
А селищний голова думає, як відбудувати освітній заклад. Бо у киселівській школі навчається понад 100 дітей. Нині дистанційно.
