У Запоріжжі відбудеться фотовиставка військовослужбовця "Стрілка" [ Редагувати ]
Поглянути на війну очима того, хто бачив її впритул. У Запоріжжі презентували фотовиставку воїна 56-ї бригади за позивним "Стрілок". В експозиції - роботи, зібрані за 10 років російсько-української війни. На світлинах розбиті українські міста та села, потрощені будинки та речі, що нагадують про колишнє життя. Автор не є професійним фотографом, але за допомогою кадрів хотів поділитися своїми почуттями.
На світлинах у цій залі закарбована війна. Такою, як її побачив та відчув військовий 56-ї бригади Олександр. Втім, самого автора на відкритті експозиції немає. Вже понад рік воїна з позивним "Стрілок" вважають зниклим безвісти. Зв'язок з ним обірвався минулої весни під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку. Виставку Олександра задля підтримки ЗСУ організували його рідні та друзі.
Олена Господ, дружина Олександра:
Це наше сьогодення, це війна, яка триває з 14 року, це війна, яку він з самого початку, мабуть, був на цій війні, це війна його очима. Він дуже хотів донести людям, як бачать військові цю війну, взагалі, що несе з собою війна.
Тут навіть стенди, на яких розміщені знімки тематичні, символізують стіни розбитих будинків та уламки колишнього життя десятків тисяч українців. В одній залі організаторам виставки вдалося зібрати з сотню робіт. Вони зроблені за всі 10 років російсько-української війни.
Олександра, подруга:
Ці фото - це художня, лайтова версія, насправді він за 10 років бачив набагато більше і жахливіше, тут він зміг передати в цих фото, просто візуально наслідки війни отаким способом.
Михайло Пирог, радник міського голови з питань ветеранської політики:
Це реалії нашого сьогоднішнього життя і це показує те, що буде завтра, завтра водночас прекрасним не стане, навіть настане перемога, водночас все не справиться, тобто треба буде нам виправляти все, що ворог заподіяв нашій державі, і це не тільки про війну, це і про життя.
Олена називає свого чоловіка художником зі зброєю. Втім, він не професійний фотограф. Усі кадри, які запали в душу, Олександр зробив на звичайний мобільний телефон. Для нього це хобі. А ще можливість проявити свої емоції та поділитися тим, що побачив.
Олена Господ, дружина Олександра:
Це 1 із крайніх фото, зроблених Сашею. Ця для мене дуже контрастна тим, що тут життя і смерть, тобто будинок, бачите, він напівзруйнований, ну, це як стан зараз нашої країни. І оця квітуча черешня, вишня, це як асоціативно - це все одно як життя вирує, життя перемагає.
З Олександром Олена познайомилась у 2019-му. Каже, їхня історія почалася з переписки у соцмережах.
Олена Господ, дружина Олександра:
Це було в коментарях. Там було прізвище Господ. Олександр Господ. Кажу, це дійсно твоє прізвище? Він такий, да. Кажу, за таке прізвище не гріх і заміж вийти. Він: а чого ти, виходь, раз уже сказала. Ну, от і почалась така дружба-переписка.
Торік вони офіційно побралися. Втім, бачилися лише, коли Олександр виривався у короткі відпустки. На захист України він пішов добровольцем ще у 2014-му. На Донецькому напрямку зустрів і початок повномасштабного вторгнення. Попри усе побачене та пережите, Олександр не втратив доброти.
Олександра, подруга:
Дуже добрий, дуже, ну от, не дивлячись на те, що він більшість часу знаходився в таких умовах, що міг би, мабуть, стати дуже жорстоким, він залишався завжди дуже добрим і дуже людяним.
Олена Господ, дружина Олександра:
Людина і по характеру контрастна. Це дуже розумний, інтелектуальний, начитаний, але з босяцьким таким нальотом. Доброї душі людина, тобто всі собачки, котики - це навколо нього, і в той же самий час він міг і жорстко поспілкуватись з людьми.
Виставка "Хроніки Господні" ще й благодійна. Кожен відвідувач міг за донат придбати листівку зі світлинами Олександра. Зібрані кошти підуть на автівки та РЕБи для воїнів ЗСУ. Окрім Запоріжжя, роботи "Стрілка" вже бачили у столиці, Дніпрі та рідному місті воїна - Павлограді. За яким маршрутом експозиція прямуватиме далі, організатори поки що не знають. Втім, обіцяють докласти максимум зусиль, щоб якомога більше людей побачили те, що кожен день бачать бійці на передовій.
