росія викрадає українських дітей: що коїться з ними в окупації [ Редагувати ]

Табір для дітей, який нагадує в'язницю. З такого пекла, який влаштували рашисти для малечі з тимчасово окупованих територій, ледь вирвалася 17-річна Валерія. Дівчині досі важко згадувати пережите, тому про її шлях розказує Ольга, опікунка.

Ольга Тимченко, опікунка Валерії Сидорової:

Її історія дуже важка, особливо коли вона розповідає про табір, куди їх привезли, і ніхто особливо ними не займався, особливо маленькими дітьми по 5-6 років, вони ходили замурзані, брудні, роздягнені, бо всі збирались на два тижні, а провели там два місяці і більше, це Лера тільки два місяці, вони хворіли. У них був педикульоз, не було ліків абсолютно ніяких, дорослих вони не цікавили, їм було головне провести свої лекції, розповісти, поспівати гімн росії, підняти прапор. Були діти, яких і на підвал відвозили, і це дуже жахливо.

Ніна Коломієць, кореспондент:

Для окупантів діти - наче товар. На якому можна підзаробити, використати для своїх потреб. І раптом щось не сподобалося - повернути назад або просто здихатися. Так росіяни вчиняють з малечею, яку крадуть з тимчасово окупованих територій України. Жодні закони чи норми людяності не працюють.

Яскравий доказ - історія 10-місячної Маргарити та її брата Іллі. Маленьких незаконно вивезли із тоді ще окупованого Херсона. Викрадачі - неабихто, а депутат російської Держдуми та його дружина!

Дмитро Лубінець, Уповноважений ВРУ з прав людини:

Цей документ виданий військовою, так названою військово-цивільною адміністрацією Херсонської області, де зазначено, що Варламова Інна Геннадіївна, яка є дружиною Сергія Миронова, депутата Державної думи російської федерації, а також керівника політичної партії "Справедлива росія".

Викрала двох українських дітей: Прокопенко Маргариту і Ващенка Іллю.

Нам вдалось встановити, що Маргариті змінили прізвище та ім'я, вона стала Марією Мироновою, і видали нове свідоцтво про народження, змінивши навіть місце народження.

Від хлопчика викрадачі згодом відмовилися - мовляв, здоров'ям не вийшов! Його подальша доля нині не відома.

Дмитро Лубінець, Уповноважений ВРУ з прав людини:

За нашими даними, після так названого медичного обстеження у хлопчика Іллі було виявлено якусь хворобу, яку ми теж не можемо встановити, але після того ми не можемо знайти жодної інформації про нього.

Зміна імені, прізвища, громадянства, світогляду. росія розгорнула цілу машину перевиховання маленьких українців. Їх силоміць підселяють у російські сім'ї.

Альона Луньова, адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA:

Десь - це стимулювання грошима, допомога іграшками, навчання і так далі, тобто абсолютно матеріальні фактори. Десь це прямі погрози й тиск. І насправді ми бачили таке свідчення і що родині фактично погрожували, що якщо ви до своїх вже трьох прийомних дітей не візьмете ще п'ять з території, що окуповані, ми у вас тих перших трьох прийомних заберемо.

Малеча в руках окупантів стає інструментом тиску на її рідних батьків.

Юлія Тукаленко, психологиня благодійного фонду "Голоси дітей":

Діти зустрічаються з обшуками, сьогодні теж розповідали, коли були обшуки, то погрожували, наприклад, вбити домашню тварину - ну це про психологічний тиск, з яким діти зустрічаються.

росіяни роблять дітям регулярні щеплення пропаганди - на уроках, так званих "розмовах про важливе", через книжки і фільми, які росія щедро спонсорує.

Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі "ОПОРА":

У цих розмовах, де популяризується російська армія, збройні сили російської федерації, такі речі як юнармія, або напевно всі чули і знають, що вона почала зароджуватися ще в 16-му році, зараз це поширене явище, коли знову ж таки діти шкільного віку готуються до участі у збройних силах російської федерації.

Програма підтримки культурних проєктів на тимчасово окупованих територіях, наприклад, у 23-му році лише на Запоріжжя і на Херсонщину було витрачено 38 млн доларів звичайно в рублевому еквіваленті.

Таким чином окупанти готують собі поповнення для фронту.

Юлія Тукаленко, психологиня благодійного фонду "Голоси дітей":

На півдні Херсонської області є така тенденція, що старшокласники, хлопці 15-16 років, їх примусово, наприклад, прямо в школу приїжджає автобус і везе їх без дозволу батьків і ставить їх на військовий облік. Сьогодні якраз був хлопець, який повернувся з окупованої території. Він закінчує школу і зляканий через те, що він буде змушений вступати до лав російської армії.

Що переживає дитина, коли її насильно відривають від батьків, забирають з рідного дому? Психологиня Юлія Тукаленко каже: часто її підопічні з ТОТ закриваються в собі, не довіряють нікому, адже дорослі, які мали б їх захищати, їх зрадили.

Юлія Тукаленко, психологиня благодійного фонду "Голоси дітей":

Тобто дорослі є загрозою для дітей, і це досить сильно травмує їх, і вплив, який він буде подалі, це можуть бути дуже різні прояви, коли і агресія дуже сильно підвищується через постійну тривожність, яка виникає, депресивні прояви якісь виникають.

Щоб вирвати всіх маленьких українців з ворожих пазурів, 39 країн об'єдналися у Міжнародну коаліцію. Україна заручилася підтримкою посередників, зокрема дипломатів Катару. Втім, путін навіть після того, як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на його арешт саме за викрадення українських дітей, зупинятися, схоже, не збирається.

Дмитро Лубінець, Уповноважений ВРУ з прав людини:

російська федерація більш ретельно скриває свої злочини, публічно намагаються вже не виставляти приклади депортації українських дітей, змінили навіть дефініцію внутрішнього законодавства російської федерації, намагаються використовувати територію білорусії для депортації, намагається у будь-який спосіб удати, що нібито дітей ніхто не депортує, діти самі виїжджають виключно через гуманітарні підстави. Це або освітні програми, програми евакуації, медичні послуги, от як я сьогодні публічно сказав: ми навіть знаходимо такі достатньо неадекватні аргументи, коли ми вивозимо українських дітей нібито через те, що на території Луганської області можливі лісові пожежі.

17-річній Валерії вдалося вирватися з країни-тюрми. Дівчина сама наважилася повернутися в Україну. Онлайн вступила в медичний коледж та вирушила в небезпечну подорож.

Ольга Тимченко, опікунка Валерії Сидорової:

Там була найжорсткіша фільтрація, але їй вдалось переконати цих поганців, що вона на територію вільної країни проїде проїздом забрати документи, у неї була історія, дуже розумна дитина, це просто диво, що вони її пропустили, саму дитину неповнолітню. Її могли убити, десь її забрати, вона могла просто зникнути, її могли забрати як і всіх дітей, транспортувати в дитячий будинок, потім віддати в якусь родину.

Тут Валерія знайшла нову родину - її під свою опіку взяла киянка Ольга, тепер вони втрьох, із хлопцем Валерії Максимом, проводять разом канікули в селі на Кіровоградщині.

Валерія Сидорова, звільнена з російського табору:

Місце сили, як каже Оля, так це відчувається, а ще тут приємно, що нема городу, да, ми кожне літо в цьому городі борсались. Ой, Макс знає, дерева садили, виноград обрізали, а ще тут є собаки й коти.

А ще одна в одній вони знайшли підтримку.

Ольга Тимченко, опікунка Валерії Сидорової:

Я думаю, що я для неї швидше така старша подруга, опорний дорослий, і якщо вона колись захоче мене назвати мамою, я буду звісно щаслива, але якось пришвидшувати цей процес, або робити його штучно, я теж не хочу.

Валерія Сидорова, звільнена з російського табору:

У своєму світі вона просто друг, близька людина поруч, тобто моя родина нова, так, більше ніж просто опікун якийсь формально, більше - друг, порадник.

Ніна Коломієць, кореспондент:

Знання, світогляд, і найважливіше - емоції. Все, що людина отримує в дитинстві, це фундамент усього майбутнього життя. І все це у десятків тисяч українських дітей просто зараз росія краде. Краде, мов товар з магазинної полиці. Краде, аби потім згодувати своєму агресивно налаштованому режиму. Врятувати кожного - задача номер один. Для України. Для всього цивілізованого світу!