Бундестаг виніс вотум недовіри уряду Шольца [ Редагувати ]
Канцлер без довіри. Депутати Бундестагу висловили недовіру урядові Олафа Шольца. Чи стало це несподіванкою для канцлера? І що тепер відбуватиметься в політичному Берліні? Тетяна Логунова розкаже.
Голосування, результати якого були відомі заздалегідь. Напередодні вдень канцлер Олаф Шольц виніс на розгляд парламенту питання про вотум довіри уряду. І попросив депутатів проголосувати "проти".
Олаф Шольц, канцлер Німеччини:
Вшосте в новітній історії Німеччини парламент розглядає питання про вотум довіри уряду. Двічі канцлери виносили його на голосування, щоб укріпити свої політичні позиції. Тричі, щоб відкрити шлях до нових виборів. Саме це дочасне голосування і є моєю метою.
Чому, канцлер пояснював депутатам пів години. Розповідав про економічні складнощі, інфляцію та чвари з партнерами по коаліції. Які, зокрема, пропонували йому підтримувати Україну та посилювати обороноздатність Німеччини шляхом соціальних програм.
Олаф Шольц, канцлер Німеччини:
Я хочу, щоб німецькі виборці визначили політичний курс країни. Хочу поставити їм питання: чи готові ми, як сильна країна, інвестувати у своє майбутнє? Чи будемо цим майбутнім ризикувати, відкладаючи давно необхідні інвестиції? Чи повинні ми вибирати між необхідною підтримкою України та інвестиціями у Бундесвер і стабільними пенсіями та системою охорони здоров'я? Чи можемо забезпечити й те й інше? Це питання настільки основоположне, що його повинен вирішувати суверен тобто, народ.
Голосували депутати поіменно. Довіру канцлеру висловила тільки його власна Соціал-демократична партія. Утрималися "Зелені", які входять у коаліцію. Решта партій оголосили недовіру. 394 голоси "проти", і до посади канцлера та усіх інших міністрів додалася приставка "виконувач обов'язків".
Тепер слово за президентом країни. Згідно з Конституцією саме Франк-Вальтер Штайнмаєр має розпустити парламент та призначити дочасні вибори. Очікують, що глава держави зробить це за тиждень, напередодні Різдва. А голосування відбудеться 23 лютого прийдешнього року. У переддень третьої річниці повномасштабного нападу росії на Україну.
Його результати теж прогнозовані. Німці налаштовані на зміну влади. Соцопитування, проведені кілька днів тому, пророкують впевнену перемогу християнським демократам Фрідріха Мерца. Блок ХДС/ХСС може отримати 33 відсотки голосів. Далі йдуть ультраправі, їм симпатизують 17 процентів виборців. Соціал-демократи Шольца лише на третьому місці, за них готові проголосувати 15 відсотків німців.
Виграти вибори, утім, замало. Щоб стати канцлером Німеччини Фрідріху Мерцу потрібно буде створити коаліцію. У християнських є лише два варіанти співпраці з демократичними силами. Це союз із "Зеленими" або так звана "велика коаліція" з есдеками Олафа Шольца.
Від складу коаліції багато в чому залежатиме і політика Німеччини. Як внутрішня, так і зовнішня. Усі партії, які мають шанси опинитися в новому уряді, обіцяють підтримувати Україну та міжнародні зусилля з досягнення справедливого миру. Утім, є й розбіжності. Наприклад, у питанні поставок далекобійної зброї. Якщо християнські демократи та "Зелені" не виключають передачу Україні далекобійних крилатих ракет "Таурус", то есдеки категорично проти. Цей пункт вони навіть вже прописали у своїй передвиборчій програмі. І точно наполягатимуть на включенні його в коаліційну угоду. Авжеж, якщо їх запросять в уряд.
