У Запоріжжі відбулася акція на підтримку військовополонених [ Редагувати ]

У перший тиждень нового року в Запоріжжі провели акцію на підтримку українських бранців. У центрі міста учасники заходу облаштували тематичні локації. Кажуть, так хотіли привернути увагу до долі військовополонених. А ще нагадати світу, що в полоні немає свят, і через російську агресію не всі українські родини змогли зібратися разом на новорічні свята.

У середмісті Запоріжжя відбулася перша у 2025-му році акція на підтримку українських військовополонених. Учасники заходу прийшли з плакатами, прапорами та принесли світлини своїх рідних. Люди хочуть привернути увагу суспільства до долі бранців, які вже третю зиму перебувають у ворожих катівнях.

Стелла Орел, військова волонтерка:

Не всі, на жаль, родини змогли сісти за різдвяний стіл, за новорічний стіл. І цим ми показуєм, що ми наша душа, частка нашої душі разом з нашими хлопцями і дівчатами, які знаходяться у полоні. Це наш біль, наш сум, у нас нема свят, бо і в полоні нема свят.

Посеред площі встановили новорічну ялинку, яку прикрасили власноруч зробленими тематичними іграшками. Майже на усіх кулях написано єдине бажання - дочекатися своїх захисників з полону.

Маргарита, учасниця акції:

Прикрашали всі ми разом, кожен писав все, що хоче донести до людей. Дуже багато посилань, у кожного свій біль, ми хотіли б його якось виразити й донести людям.

А під ялинку поклали розбиті кулі, вони символізують кожен рік, який родини прожили без рідних.

Маргарита, учасниця акції:

Це дуже тяжко, кажуть, що час лікує, але час не лікує, я не хочу, щоб час мене лікував, я хочу, щоб мій чоловік повернувся додому.

Яна, учасниця акції:

Ми повинні нагадувати всім, всьому світу, всій Україні, що люди досі в полоні, потрібно постійно ходити на акції.

Поруч з ялинкою облаштували ще одну тематичну локацію.

Тут повинна сидіти та людина, яка загинула. Ми пам’ятаємо про всіх хлопців, про всіх дівчат. Це його місце, тут дівчина, яка в полоні, осьо бачите, пів стола, у нас це те, чим завтракають наші діти в полоні, а це те, що ми їмо.

Жодну таку акцію пані Галина намагається не пропускати. Вона чекає бодай якоїсь звістки від рідного сина. Зв’язок з ним обірвався на Донеччині 8 місяців тому.

Галина, учасниця акції:

Тільки думки про нього, де він, що він... Я і до сіх пор пишу йому в телеграмі пісьма, поздоровлення, розказую, як ми чекаємо на нього.

Більшість учасників - рідні та друзі військовополонених або воїнів зниклих безвісти. Утім, долучаються і небайдужі запоріжці. Серед них і Діана. Каже, прийшла, щоб підтримати кожного, хто чекає на своїх близьких.

Діана, учасниця акції:

Ми чекаємо їх всіх додому. "Азов", морську піхоту, інші також підрозділи, які були в Маріупольському гарнізоні, ті, які були взяті в полон не тільки в Маріуполі. Дуже чекаємо вас додому, віримо, що ви повернетесь, як можна скоріше.

Учасники вірять, що вони є голосом військовополонених, планують і надалі збиратися разом на схожі заходи. За офіційними даними, у 2024-му Україна повернула додому 1358 своїх людей.