Санкт-Петербург отмечает 70-летие снятия блокады [ Редагувати ]

Місто-герой. Сьогодні Санкт-Петербург відзначає другий день народження - 70 років із дня повного зняття блокади. Німці тримали Ленінград у кільці 872 дні. За цей час були вбиті та померли від голоду понад мільйон людей. Про одну з найтрагічніших сторінок Другої світової - Веніамін Трубачов.

Німці скидали бомби вдень і вночі. Бої йшли навіть у межах міста, але взяти Ленінград вони не змогли. Почалася блокада. За кілька місяців закінчилися запаси харчів, почався голод.

Ельза Красноштан, блокадниця:

- Мы кошку свою съели. Ее звали Муха. Соседа попросили. Голову он взял себе за то, что отделал. А нам отдал все остальное. Но мама нам не сказала, и мы грызли эти лапки целый месяц. Погрызем и спрячем в стол, только так и выжили.

Тоді Ельза Красноштан та Маргарита Слєпченко були дітьми. Вони досі зі страхом згадують мертвих людей на вулицях та шматочок хліба з лушпиння, від якого зводить живіт.

Ельза Красноштан, блокадниця:

- Когда мама давала по кусочку этого хлеба, она не давала целый кусочек, потому что съесть сразу было нельзя, от него умирали. Потому что мы все истощены были до такой степени, что нельзя.

Після року блокади їх, маленьких дівчаток, дорогою життя, через замерзле Ладозьке озеро вивезли в Україну. Відтоді вони живуть у Києві і сьогодні приїхали спеціально, щоб вшанувати пам'ять померлих.

Тисячі людей несуть квіти та вінки на Піскарьовське кладовище. Фактично, це найбільша у світі братська могила. Тут покоїться півмільйона ленінградців - убитих та заморених голодом.

- Пробыли здесь всю блокаду и в 46-м выехали. Здесь лежит отец, бабушка, дедушка, родители отца здесь лежат.

Сьогодні у центрі міста намагаються відтворити ті страшні часи. На вулицях - кулемети та старі автомобілі, а цей надпис спеціально зберегли ще з часів війни. Під час нальоту краще тут було не стояти.

Сергей Астахов, житель Санкт-Петербурга:

- По городу были сделаны специальные надписи, которые гласили, какая сторона улицы наиболее опасна при артобстреле. Чтобы жители или те, кто попал в город, знали, что лучше держаться противоположной стороны, туда попадания менее вероятно.

Поруч філармонія - один із символів міста. Ледве живі від голоду музиканти виконували сьому симфонію Шостаковича, котра стала справжнім гімном блокадного Ленінграда.

Концерти давали регулярно, переривалися лише на час обстрілів. Глядачі і артисти спускалися у бомбосховище, а після нальоту музика продовжувала звучати.

Олександр Іксанов, режисер:

- Это давало жизнь людям, это давало жизнь людям, и то, что город живет, и приход в театр означал, что они существуют. Это, вероятно, важно в психологическом и в физическом плане.

Сьогодні теж звучатиме Шостакович, як і 70 років тому, зал знову буде повний.

І киянки Ельза Красноштан та Маргарита Слєпченко обов'язково теж слухатимуть музику свого дитинства.

Маргарита Слєпченко, блокадниця:

- Россия - наша прекрасная любимая Родина, а Украина - наш теплый дом.

Веніамін Трубачов, Віталій Коваленко, Новини, російське бюро ТК "Інтер", Санкт-Петербург