Українські біженці зібралися на толоку в Лондоні [ Редагувати ]
Українські біженці зібралися на толоку в Лондоні. Своєю працею та готовністю допомогти вони символічно подякували місцевим за те, що їх гостинно прийняли в британській столиці. Українців залучили до проєкту зі збагачення рослинності на берегах Темзи.
Чим здивували наші земляки британців, та чи впоралися із завданням - бачила наша Світлана Чернецька.
Волонтери збираються у мальовничому районі Лондона, поблизу Темзи. Ці українські прапори на узбережжі зовсім не з нагоди толоки, їх встановили тут ще на початку війни на знак підтримки. Настав час віддячити британцям за прихисток, вирішили біженці з України та взялися допомагати місцевим активістам.
Ви волонтери сьогодні, і я хочу, щоб ви гарно провели час. Тому не перепрацьовуйтеся, робіть багато перерв і насолоджуйтеся процесом.
З велетенськими ножицями, лопатами та палицями-збирачами сміття українці беруться до справи.
Позбуваємося лише ось цього!
Волонтери допомагатимуть проєкту зі збагачення рослинності на цьому березі Темзи. Зараз тут усе захопила кропива - витіснила багато інших видів рослин і затуляє сонце тим, що залишилися. Харків'янка Каріна каже: позбутися кропиви їй завиграшки, бо мала з пекчою рослиною чимало пригод у дитинстві. В Лондоні дівчина вже три місяці й постійно волонтерить.
Каріна Капшук, біженка з Харкова:
Ну а як? Люди нас прийняли, люди так ставляться, кругом всі прапори наші, вони так з радістю всім допомагають, не можна бути невдячними. Ми були навіть в таких селах, дуже забитих, ми шість днів ходили пішки по Британії і це просто, навіть в малесеньких селах, але є українські прапори, є пункт збору донатів для українців, і вони раді, вони зустрічають, коли дізнаються, що з України - то таке ставлення, це дуже цінно.
У Харкові Каріна залишила чоловіка, і дуже хвилюється за рідне місто.
Каріна Капшук, біженка з Харкова:
Немає дня, щоб Харків не знищували, але ми точно знаємо, що він вистоїть, це залізобетон. Ну але ми тут, значить маємо робити то, що ми можемо робити та бути настільки корисними своїй державі й цьому суспільству, яке нас прийняло.
На цю толоку прийшли не лише українці, що отримали притулок у Лондоні, але й місцеві. Богдан, приміром, народився у столиці Великої Британії. Але батьки його - родом з Україн. Каже, британцям є за що дякувати.
Богдан Скрипка, мешканець Лондона:
Не тільки за то, що вони прийняли українців тут, за то, що вони помагають медикаменти, зброю, так само посилати, і за то, що так само, британська армія помагає українським солдатам треніровку, воно все дуже помагає.
Для Богдана, волонтерство - звична справа. Намагається їй присвячувати хоча б годину на тиждень.
Френ Бетт, менеджерка із консервації природи:
У нас невелика команда і доволі масштабні цілі. Тож, щоби досягти їх, залучаємо волонтерів. А тут ще й так пощастило, що доволі багато людей можуть допомагати нам кілька годин, для нас це спасіння.
Екологи у захопленні від ефективності українців. Значно швидше, ніж очікувалося, переходять до другого етапу толоки - заселення узбережжя іншими видами рослин. У землю висаджують добре знайомі чоронобривці, м'яту, пурпурний ірис та вербозілля. Усі ці рослини є природнім захистом від повеней та розливу річки.
Роман Грех, організатор толоки, голова української медичної асоціації Великої Британії:
Ми вміємо робити, ми любимо робити, ми любимо садити та створювати щось, як кожен українець, тому кращого проєкту ми справді не знайшли. Наші люди - більшість з них англомовні, професіонали, і, ясна річ, що це тільки перший, такий найпростіший метод подяки.
Для українців толока - це ще й можливість побути серед співгромадян. У пані Валентини в окупованому Херсоні залишився чоловік. Каже: болить серце за рідне місто.
Валентина Маломуж, біженка з Херсона:
Я все-таки надіюсь на наші збройні сили, що буде звільнений Херсон і я зможу повернутися додому.
А поки що українці планують своє життя тут, і вже обговорюють - що ще можуть зробити для країни, яка забезпечила мирне небо над їхніми головами.
Це одна із багатьох толок, запланованих у Лондоні на наступні кілька місяців. Коли українці ось так - на практиці показуватимуть свою вдячність британцям.