Кордон з Польщею: чи піддалися українці паніці? [ Редагувати ]

Понад тиждень ворог прицільно б'є ракетами по житлових будинках та енергетичній інфраструктурі, намагаючись залякати українців. Посіяти паніку всередині країни - одне із завдань окупанта. Та чи злякалися українці й, чи знову почали від'їжджати до інших країн? Наша Христина Гашенко проінспектувала один з найбільш людних пунктів пропуску до Польщі.

Христина Гашенко, кореспондентка:

Це один із найбільших шести пунктів пропусків до Польщі - Шегині-Медика. Потрапити в Європу тут можна автобусом, автівкою та пішки. Ось через цей перехід.

Натовпів і тисняви, як це було у лютому, сьогодні немає. Подекуди черги на виїзд з'являються, та не надовго. У них здебільшого місцеві пенсіонери. Їдуть до польських магазинів за продуктами.

Галина, жителька села у Львівській обл.:

Ну та треба до хати і м'яса, і маргарину, і сметани, і молока.

Стоять на виїзд і переселенці з прифронтових міст. Людмила - із Запоріжжя, їде у Перемишль до онуків.

Людмила, переселенка з Запорізької обл.:

Нам дуже повезло, ми живемо у наших родичів в Перемишлі. Вони такі гарні люди, я пишаюся ними. У них 3-кімнатна квартира, вони віддали дві кімнати, і я там з трьома внуками.

Немає на кордоні й автомобільних черг. У Німеччину виїжджає Галина з Києва. Жінка їде до рідних, які виїхали ще до початку війни. За останні вісім місяців за кордоном киянка була вже тричі.

Галина, жителька Києва:

Я дуже не хотіла їхати, я так не хотіла їхати, але просто... Ну діти і чоловік каже іжджай.. Це жах, щоб бистріше ми їх всіх перебили.

На виїзд в Європу у черзі чимало мікроавтобусів. Усі вони везуть українців на роботу. Втім, водії розповідають - додому повертається більше людей.

Анна, водійка мікроавтобуса:

Є, я передзвоню, я даю номера телефону і вони виїжджають в Україну. Всі повертаються так, ніхто не боїться війни.

До України повертаються, бо дуже сумують за домівкою, розповідає Олена. У Німеччину з Одеси вона з дітьми виїхала ще у березні. Каже, там було все для комфортного і безпечного життя. Але - дуже сумували.

Олена, жителька Одеси:

Надали окрему квартиру, велику квартиру, надали право навчатися. Дітей влаштувати, все надали. Тягне, не можемо на чужині, важко, дуже важко на таємні, хочеться додому.

Чимало на кордоні й українців, які повертаються від рідних, які виїхали до Європи давно.

Лариса, жителька села у Львівській обл.:

Як часто їздите? - Як пенсію получила, так і іду.

Або ж повертаються з повними сумками з польських супермаркетів …

Марія Василівна, жителька Львівщини:

Молочко, сметану, а тут шоколадки, у нас вони є, дорожчі, тай всьо. Маю паспорт, час від часу, я знаю, раз у два місяці, коли таково можу, тоді зайду і хочу дещо купити.

Щодня українсько-польські пункти пропуску перетинають майже 30 тисяч людей.

Олександра Кучковська, пресофіцер Львівського прикордонного загону:

На ранок і так само, якщо взяти попередній тиждень, де так само відбулися в нашій області, то ми зафіксували, що більше людей вертається на в'їзд в Україну. І різниця складає від 1-3 тисячі громадян.

Без черг та паніки і на інших кордонах України з Європою.