Ембарго на енергоносії: як це вдарить по прибутках москви? [ Редагувати ]

Без російського бензину, дизелю та мастила. Вже завтра вступить в дію заборона Євросоюзу на російські нафтопродукти. Крім того, країни ЄС та Великої Сімки встановили цінову стелю на їхню вартість.

Як це вдарить по прибутках москви? Розповість наша спеціальна кореспондентка Світлана Чернецька.

Євросоюз та країни Великої Сімки продовжують запроваджувати санкції проти росії. Услід за забороною постачання сирої нафти - у бан йдуть російські нафтопродукти. Бензин, дизпаливо, мазут, мастило та багато інших. У Центрі дослідження енергії впевнені, що остання заборона стане більш болючою для москви, ніж попередні. Бо Європа була одним із найбільших ринків збуту нафтопродуктів рф. Це стосується насамперед дизпалива - до ЄС йшло 80% російського дизелю. Воно покривало половину потреб Євросоюзу. Цим пальним заправляють усі вантажівки та понад 40% автомобілів.

Саме тому заборона на імпорт російських нафтопродуктів вважалася пострілом собі в ногу. Втім, ЄС виділив достатньо часу для підготовки до цього кроку. Бо рішення про бан країни прийняли ще влітку, але відклали його дію - для пошуку альтернатив та уникнення потрясіння на світовому ринку.

Джейкоб Кіркегаард, експерт з торгівлі, економіки та бізнесу:

Як виявилося, спроба росії використовувати енергетичний шантаж, як політичний інструмент проти ЄС очевидно провалилася за останні 9-11 місяців. Тож абсолютно природно для ЄС продовжувати шлях посилення санкцій. Який, на мою думку, почався із нечуваного успіху, що Євросоюзу вдалося позбутися залежності від імпорту російської сирої нафти. Для ЄС це взагалі сталося безболісно, хоча ще у червні минулого року багато експертів прогнозували катастрофу. Отже, природно й далі продовжувати забирати все більшу частину ринку від росії.

Тож Європа має повні сховища дизпалива, а ринки не очікують дефіциту через усунення російських нафтопродуктів. З іншого боку - москва теж мала понад пів року, щоби перенаправити свої експортні потоки. Так само як і з сирою нафтою, найбільшими закупівельниками нафтопродуктів можуть стати Китай, Індія та інші азійські країни. Щоправда, попит на дизпаливо у тій же Індії - значно менший. Вона має достатньо заводів з перероблювання, тому потребує насамперед сирої нафти.

Втім, приваблива вартість напевне зможе її переконати. Тож москві знову доведеться продавати товари за нижчими цінами за світові. На руку новим покупцям буде й цінова стеля на продаж російських нафтопродуктів третім країнам. Країни ЄС та Великої Сімки встановили її на рівні 100 доларів за барель дизелю. При нинішній ринковій ціні 110-120 доларів. Так само, як і з сирою нафтою, обмеження вартості стосуватиметься тих угод, які виконують за допомогою європейських танкерів чи європейських страховок.

Джейкоб Кіркегаард, експерт з торгівлі, економіки та бізнесу:

росія продовжує використовувати експорт та дешевші ціни, щоби продовжувати отримувати підтримку інших країн БРІКС, зокрема Китаю, але також і Індії. І росія буде продовжувати використовувати це як політичний інструмент, щоб велика частина світу, який розвивається утримувалася від активної підтримки України у її війні проти росії. Але водночас росія стала неймовірно залежною від Китаю. росія нині - васал Китаю і з російської точки зору це поганий результат, але це те, чого вона заслуговує. І я не маю сумніву, що Китай скористається своєю перевагою та обдурить її так сильно, як може. Бо росія та Китай - не природні союзники, вони союзники лише в боротьбі проти Заходу. 

Продаж нафти та нафтопродуктів має вирішальне значення для бюджету рф, а отже й для оплати воєнних витрат. Тож такими заборонами Захід сподівається зменшити джерела грошових надходжень. Брюссель запевняє, що лише завдяки бану на сиру нафту та ціновій стелі на неї, москва втрачає 160 мільйонів євро на день.