У Чехії перетворили старі багатоповерхівки на сучасне житло [ Редагувати ]
Старе проблемне житло - клопіт не лише для мешканців, але й для держави. З проблемою аварійних та енергонеефективних будинків свого часу стикнулися і багато європейських країн, зокрема, Чехія, де від радянських часів залишилися цілі панельні масиви. Як чехи змогли перетворити старі багатоповерхівки на сучасне житло? Дивіться в нашому ексклюзивному репортажі.
Чехія - одна зі східноєвропейських країн, які колись входили в радянський блок. Всі її міста отримали архітектурний спадок від тих часів у вигляді панельних багатоповерхівок. В Брно перші панельні масиви з'явилися на околиці ще у шістдесятих. Центральну частину міста радянська житлова забудова оминула.
Брно поділене на майже три десятки районів. В кожного свій муніципалітет та мер. Наша знімальна група вирушає в південно-західну частину міста - Новий Лісковець.
Третина житлових багатоповерхівок в цьому районі сімдесятих-вісімдесятих років. Холодні взимку і задушливі в спеку - ці будинки ще донедавна мало чим відрізнялися від наших українських аварійних "панельок". Нині ж цей житловий масив є зразком термомодернізації старого житлового фонду.
Яна Драпалова, мер району Брно-Новий Лісковець:
Тридцять процентів муніципальних будинків були старими з дуже низькою енергоефективністю. Така сама ситуація і з громадськими будівлями - школами, садочками. Нам потрібно було щось із цим роботи. Бо з кожним роком обслуговування таких будівель для міста ставало дедалі проблемнішим.
Яна Драпалова є мером Нового Лісковця вже більше двадцяти років. На початку двохтисячних спільно з мешканцями будинків, владою, громадськими організаціями та фахівцями технічного університету розробили план модернізації муніципального житла.
Яна Драпалова, мер району Брно-Новий Лісковець:
Перше, про що ми думали, це звідки взяти гроші на проведення енергомодернізації. На щастя, у двохтисячних стартувала державна програма для всіх власників - вона передбачала підтримку довготривалих кредитів, які гарантувала держава, надаючи певні субсидії, щоб сплатити відсотки по них.
Жанна Дутчак, кореспондентка:
В Чехії житловий фонд має кілька видів власності. Перше - будівлі на зразок наших ОСББ, де всі квартири приватні. Друге - будинки-кооперативи і решта багатоповерхівки, які належать місту.
До процесу модернізації мерія підійшла комплексно. У будинках утеплили стіни, дах, підвали, вставили енергоощадні вікна, оновили електромережі та сантехнічні системи. Так тепловтрати скоротили на понад шістдесят відсотків. Самі ж багатоповерхівки перетворили на сучасне енергоефективне й комфортне житло.
Яна Драпалова, мер району Брно-Новий Лісковець:
Люди побачили, що це вигідно для них, бо це економить їхні гроші. А ще вони відчували, що роблять щось добре для збереження довкілля.
І так Новий Лісковець став одним з перших районів Брно, де провели модернізацію всього панельного масиву. Нестандартні рішення мерія застосувала і для облагородження занедбаної території. Спільно з мешканцями висадили парк та облаштували озеро з дощової води для поливу.
У 2009 році мерія розпочала комплексну реконструкцію і всіх громадських будівель за стандартами низького енергоспоживання.
У цій школі були імплементовані унікальні рішення з енергоефективності.
Ця школа - одна з найбільших в Новому Лісковці. Для мінімізації втрат тепла в будівлі зробили виносний монтаж віконних конструкцій, встановили зовнішні жалюзі та утеплили фасад і дах.
У травні цього року у закладі з'явилася і власна дахова сонячна електростанція. 264 панелі, загальною потужністю 100 кіловатів, забезпечують половину потреб школи.
Це станція, це потрібно нашій школі, а це ми докупляємо. А після обіду вже будемо продавати свою енергію.
За рік, завдяки енергомодернізації, школі вдається заощадити два з половиною мільйони крон (а це майже сто тисяч євро).
Яна Драпалова, мер району Брно-Новий Лісковець:
Протягом 2009-2016 також їх модернізували, використовуючи для цього європейські фонди. Також ми використовували й власні кошти: позичали у будинкового фонду з оренди житла і потім повертали їх, завдяки енергетичній економії. Наприклад, ми провели утеплення стін в школі і знизили тепловитрати.
Все це можна реалізувати й в українських містах, впевнена Яна Драпалова. І навіть зараз, в час війни, можливості є, головне зуміти ними скористатися.
Яна Драпалова, мер району Брно-Новий Лісковець:
Я б радила їм почати з того, щоб звернутися до неурядових організацій та університетів, щоб їхні фахівці допомогли скласти хороший план модернізації всієї інфраструктури - як житлових будинків, так і громадських закладів.
Оксана Алієва, старша радниця української програми "Європейська кліматична фундація":
В Україні, аби це зробити, наразі найбільш ефективною моделлю є створення ОСББ. На сьогодні в Україні є кілька джерел співфінансування - в багатьох громадах є міські програми, зокрема в Хмельницькому, Львові, Києві. Так само є державні програми підтримки, які реалізуються через фонд енергоефективності.
Це "Енергодім" для впровадження термомодернізації будівель. Та програма "ГрінДім", завдяки якій мешканці можуть підвищити енергоефективність та енергетичну безпеку своїх багатоповерхівок, скористатись фінансовою підтримкою держави на встановлення сонячних панелей та теплових насосів.
