Знаходять загиблих воїнів та цивільних: історія пса героя України [ Редагувати ]
Вони першими прибувають на місце ворожих влучань. Рятувальники ліквідують пожежу, розбирають завали та рятують життя. Їхні помічники в цьому - службові собаки. Наша наступна історія про пса - героя України. На рахунку "Беша" понад 120 знайдених тіл. Служить собака в пошуково-рятувальному загоні "Антарес". Про роботу кінологів та їхніх підлеглих репортаж Олени Мендалюк.
Для того, щоб знайти й повернути наших хлопці з небуття, ми в прямому сенсі риємо землю руками, носом, всім. Поранення такі постійно, постійно порізаний ніс, постійно порізані лапи. Глаза, ось влітку у нас було 3 об'єкти підряд, де була скловата.
Ніс у подряпинах та крові - такі наслідки пошукової роботи. Це службовий собака Павлоградського кінологічного загону "Антарес." Беллона Венушка або, як її називають колеги, "Бєша".
Лариса Борисенко, кінологиня, керівниця Павлоградського пошуково-рятувального кінологічного загону "Антарес":
Я її називаю моїм маленьким зайчиком, слоником, ведмедиком, ще її називають колеги асфальтоукладницею, громазекою і термінатором. Для неї немає жодних перешкод острих, взагалі немає страху. Вона працює в темряві, на величезних відстанях від мене на безпечній ділянці. Розкручує на 200-300 метрів запах і виходить на нього.
А відтепер ще і має звання "Собака - Герой України". "Беша" залучена до пошуків вже 5 років. За цей час віднайшла понад 120 тіл загиблих військовослужбовців та цивільних.
Лариса Борисенко, кінологиня, керівниця Павлоградського пошуково-рятувального кінологічного загону "Антарес":
Допомагала розкривати злочини, шукати тіла там, де вже всі зневірились знайти.
Працює команда, ризикуючи життям. У березні 23-го, під час виконання завдання з пошуку загиблих воїнів, група підірвалася на розтяжці.
Лариса Борисенко, кінологиня, керівниця Павлоградського пошуково-рятувального кінологічного загону "Антарес":
У цій групі був командир Андрій Чернявський, було два "антаресовці" - це я і мій асистент В'ячеслав Майборода. На той момент йому було 19 років. І "Бєша". Хлопці мене рятували, і завдяки їх діям ми сьогодні з вами розмовляємо.
Лариса показує захисний костюм "Беші", який був на ній того дня.
Уламками було все посічено, в мене була вся РПС і все було в осколках, і от кевларова попона на Бєшке також була в уламках. В мене їх і зараз тисячі, у В'ячеславі 35 уламків.
Уся група, попри небезпеку, продовжує виконувати свою місію.
В'ячеслав Майборода, пошуковець Павлоградського кінологічного пошуково-рятувального загону "Антарес":
Головне повернути тіло додому, щоб родичі могли приходити до сина або до своєї доньки, до родичів, щоб вони могли посидіти біля своєї родини, приносити квіти й щоб вони були поруч, а не десь лежали.
За час повномасштабного вторгнення загін "Антарес" працював у 12 регіонах. Пошуки були на деокупованих територіях і на місцях боїв.
Лариса Борисенко, кінологиня, керівниця Павлоградського пошуково-рятувального кінологічного загону "Антарес":
Перше - наша група працює майже в тиші, тобто ми спілкуємось знаками із собаками, ми спілкуємось тихим, тихим голосом саме в роботі. Тричі в моїй практиці було, що ми виходили шукати мертву людину, а вдавалося її знайти живою. Ми відстежуємо повідець і собака відпрацьовує вільним пошуком, виходить на 200-300-400 метрів.
Долучається команда і до пошуків на місцях прильотів. Такі роботи можуть тривати кілька діб поспіль.
Лариса Борисенко, кінологиня, керівниця Павлоградського пошуково-рятувального кінологічного загону "Антарес":
Ще до того, як трапилось ось це лихо в нашому тандемі, головна була я завжди. На зараз, мабуть, 50 на 50. Я довіряю своїм собакам.
У миті відпочинку "Бешу" тішать смаколиками. І не лише...
Лариса Борисенко, кінологиня, керівниця Павлоградського пошуково-рятувального кінологічного загону "Антарес":
Їм дозволено спати в ліжку з власниками, їм дозволено валятися на дивані, їм дозволено займати місце господаря, їм дозволено все, бо вони не обирають, як нам там служити, вони просто люблять нас абсолютною любов'ю.
З командою пошуково-рятувального загону ми зустрілися в одній з південних областей України. Вони продовжують робити все залежне від них, щоб повернути загиблих героїв родинам.
Лариса Борисенко, кінологиня, керівниця Павлоградського пошуково-рятувального кінологічного загону "Антарес":
Ми боїмося мріяти про щось і планувати щось більше, ніж на тут і зараз. Дуже-дуже важливо повернути людину з небуття.
