Село на Прикарпатті розділило річкою [ Редагувати ]

На човні - у магазин за хлібом чи за довідкою із сільради. Мешканців прикарпатського села Довге розділив Дністер. Щоби дістатись їм з одного берега на інший, змушені переправлятись на саморобних човнах або ж в об'їзд на автівках. А це в обидві сторони - більше сотні кілометрів.

Роками селянам обіцяють відновити поромну переправу. Але досі з цього нічого не вийшло.

Село Довге - розкинулося по два боки Дністра. Більшість мешканців живуть на одному березі. Там же - вся інфраструктура.

На другому - усього з двадцятеро жителів - здебільшого, пенсіонери. Цю частину села люди називають загубленим хутором. Там лиш цвинтар і невеличка церква.

"Магазин був колись. Так і нема нічого - ні лікарні, ні сільської ради, треба перевозитися через річку Дністер", - говорить Марія Паньків, місцева мешканка.

Як не річкою, то пішки, 5 кілометрів до найближчого сусіднього села - Маріямполя. Туди й по хліб, і до лікарів, це ближче й простіше, ніж дістатися до односельців. У Василя Прядка на загубленому хуторі - старенька мати й тітка.

"Баба має 87 років. Я майже що два дні. Хліба і всьо треба купити. Вот, людкою переїхав", - розповідає Василь Прядко, мешканець Довгого.

Човен з берега - не забирають. Селяни, що вміють веслувати - можуть переплисти річку. Решті - треба шукати - хто зголоситься доправити їх на протилежний бік. За радянських часів - тут була переправа. Її знищила повінь - на початку 90. Людям пообіцяли нову. У 2009 - розробили проект.

Вартість нової переправи тоді оцінили у 2,5 мільйони гривень. З держбюджету - дали мільйон - на нього купили частину необхідних будматеріалів.

"2 ланки переправ, які використовують у Збройних силах України. Придбано потужний редуктор. Зроблено такі металоконструкції майбутніх опор з двох сторін", - говорить Микола Нагорний колишній голова Тисменицької районної ради.

Чиновники вирішили перенести зведення переправи на рік - сподівалися, що у 2010 з держбюджету виділять решту грошей. Не дали. Відтоді - проект залишився проектом. Куплені для переправи матеріали - псуються й іржавіють. Чиновники в районі - помінялися вже кілька разів. І щоразу нові - просять селян почекати, поки в держбюджеті знайдуть на переправу кошти.

"Обіцяли. Люди тішились, що буде переправа. Літом можна ще переплисти лодкою з горем пополам. А якщо вже зимовий період, як вода велика, вітер, люди мусять їхати навколо машиною. Це через Галич, Єзупіль", - говорить Роман Червак сільський голова Довгого.

Зібрати решту суми, щоб докупити матеріали й врешті звести переправу, селянам - не під силу. Та й у районі таких коштів - немає. Тим паче, що за роки, кажуть чиновники, будматеріали - здорожчали.

І вартість будівництва - зросла у рази. Однак, вкотре пообіцяли - стукатимуть в усі двері, аби таки вибити гроші.