Життя перемагає смерть: жителька Рівненщини народила вісімнадцяту дитину [ Редагувати ]

Життя перемагає смерть. І це доводять жінки, які виношують і народжують немовлят - попри загрози, які несе війна. Жителька Рівненщини народила вісімнадцяту дитину. Мамі-героїні - 43 роки. Її найстаршому синові вже 24. Відколи він зʼявився на світ, жінка весь час у декретній відпустці. Як почувається немовля та породілля - розкажуть наші журналісти.

Це наша дєвочка вісімнадцята. Її звати Магдалинка. Три триста, 55 сантиметрів.

Марія схиляється над колискою своєї новонародженої донечки. У неї це – вісімнадцята дитина.

Є дванадцять хлопців і шість дівчин. Шість дівчаток. Найстаршому - 24 роки. 

Марії - сорок три. Жінка з міста Сарни. Першу дитину народила у вісімнадцять. Відтоді з декрету не виходила. Магдалинку, каже, чекали всією великою родиною. Ім'я обрали ще до її народження.

Марія Губеня, багатодітна матір:

Отак мені дуже сподобалося це - Магдалина і я схотіла, щоб і в нас була. Дуже довго вже чекали, щоб скоріше її взять на ручки. І всі дітки дома: "Мамо, коли ви народите лялечку, мам, коли ви народите лялечку". 

"Лялечка" народилася цілком здоровою, кажуть лікарі. Породділю ж довелося кесарити.

Степан Лічнер, заступник головного лікаря Рівненського перинатального центру:

Ми її по плану брали, бо поперек дитинка стала - не можна було нічо робить. Задовільний стан, тільки трошечки вона пожовкла, бо там по групах крові не сходиться, а так все нормально.

Вагітність, розповідає жінка, теж проходила без жодних проблем.

Марія Губеня, багатодітна матір:

Ніяких ускладнень, добре проходила, спокійно собі – ні, в лікарні не лежала. Да нічого. 

У палаті з породіллею - її донька Наталія. У пологовий приїхала разом з мамою. 

Наталія Губеня, донька багатодітної мами:

Я стояла в коридорі перед реанімацією, я стояла - плакала. Потім вже коли зайшла - я була в мами тільки. Пізніше прийшла до малої чш-чш (колише немовля) -  Схожа тобі вже на когось? - На мене (сміється). 

Наталці - 21. Вона - серед дівчаток - найстарша. Каже, думала, що буде ще один братик. 

Наталія Губеня, донька багатодітної мами:

У нас дівчинка зараз сама менша, а перед нею хлопчик, я думала, може знов буде хлопець. В нас іде два хлопці, тоді дві дєвочки, дев'ять хлопців, знов дві дєвочки, хлопець і дєвочка, і це дєвочка. 

Наталка зараз допомагає доглядати наймолодшу з сестричок. Бо ж як справлятися з малюками - Наталка добре знає. Каже, щаслива, що таку велику родину має. 

Наталія Губеня, донька багатодітної мами:

У кожного з друзів там питання перше, в кожного з хлопців особливо, коли знайомишся, перше питання: "ти теж хоч велику сім'ю?" Я не знаю, я не планую поки що і не думаю. 

Народжувати під час війни було трохи тривожно, каже породілля, але переконує: якщо вірити у краще - все складеться добре. 

Марія Губеня, багатодітна матір: 

Думки то були, як то воно буде. Але я вже ось скільки днів ось тут, то ше повітряної тривоги не було. Я думаю,може й надалі не буде.

Для рівненського Полісся багатодітні сім'ї - не дивина. Тут проживає понад двадцять тисяч жінок, які почесно мають звання "Мати-героїня". У 2019-му Світлана Ковалевич із села Глинне народила дев'ятнадцяту дитину. Поки пані Марія цей рекорд не побила, але запевняє, вісімнадцять діток для неї - не межа. Лікарі ж перинатального центру такими мамами - пишаються.

Велика повага до цих жінок, які стараються народжувати дітей в такий непростий час. Я дуже радий, що народжуються хороші дітки, щоб здоровенькі були.