Картини Марії Примаченко презентували у найпопулярнішому музеї Лондона [ Редагувати ]
Ідея про створення такої виставки виникла ще до війни.
Виставка в одній із найпрестижніших галерей світу. Роботи художниці Марії Примаченко вперше показали у Великій Британії.
Картини презентували в одному із найпопулярніших музеїв Лондона - галереї Саатчі. Які роботи демонструють британцям - бачила наша міжнародна оглядачка Світлана Чернецька.
Фантастичні чудовиська, різнобарвні птахи та квіти, за своє життя Марія Примаченко намалювала понад 3 тисячі картин. Сама жінка жодного разу не виїжджала за кордон України. А її роботи вперше зібрали на виставці у Великій Британії.
До Лондона вдалося доправити 23 картини Марії Примаченко. Але дуже часто художниця малювала на обох боках листках паперу. І деякі її роботи так і представлені в галереї Саатчі.
Картини для цієї виставки підбирала особисто правнука художниці. Сюди привезли ті роботи, які ще ніколи не показували на виставках. Більшість - із сімейної колекції Примаченків.
Анастасія Примаченко, праонука художниці Марії Примаченко:
Всі картини я відривала від серця, тому що це мої одні з улюблених, тому що вони показують душу Марії, вони показують біографію Марії Примаченко.
Анастасія Примаченко - живе роботами своєї прабабусі й знає історію кожної з них. Ось її улюблена, це теж двостороння картина.
Анастасія Примаченко, праонука художниці Марії Примаченко:
Кожна картина символізує якийсь певний період життя Марії, але ось ця картина -- це взагалі як автопортрет художниці, тому що вона себе асоціювала із левом, тому що вона насправді всередині була такою тендітною жінкою, але за своїх таких обставини обросла такою гривою, і саме лев - це і є Марія Примаченко, ми можемо бачити позаду картини на звороті вона дуже вдало розписала своє життя, що у 35-му році я стала малювати біля Лаври, у січні я пішла на операцію, прийшла газета мені, що я отримую першого ступеня диплом.
Анастасія каже, роботи її прабабусі - це символ надії. Бо попри діагноз поліомієліт, втрату чоловіка на війні та інші перипетії, вона не втрачала любові до життя.
Анастасія Примаченко, праонука художниці Марії Примаченко:
Вона ніколи не падала духом, вона завжди прокидалася. Новий день - вона брала пензлик до рук і продовжувала малювати, щоб в неї в житті не траплялося чи не траплялося в Україні.
Наталія Гнатюк, співзасновниця фонду родини Марії Примаченко:
Найголовніше, що ми хочемо, щоб зрозуміла британська публіка, і не тільки, це про те, що Марія завжди говорила своєю творчістю. Це те, що завжди добро перемагає зло і не дивлячись на всі події, не дивлячися на ті сумні роботи, які створила Марія, ми все одно приходимо до її картин, і ми отримуємо позитив, ми отримуємо заряд оптимізму для того, щоби продовжувати в ці складні часи жити, боротися і перемагати.
Ідея про створення такої виставки виникла ще до війни. І лише підсилилася після влучання російської ракети в Іванківський музей, де якраз показували 14 картин Примаченко. Їх всіх вдалося врятувати - місцеві мешканці винесли із палаючої будівлі.
Лілі Вотертон, виконавча директорка програмування виставок у галереї Саатчі:
Ми завжди дуже зацікавлені у представленні митців, з якими британська публіка ще не дуже знайома, когось, як Примаченко, тим паче, що ми знаємо, що в Україні вона дуже популярна. Роботи Марії такі символічні, це символи надії, символи сили українського народу, і ми дуже пишаємося представляти їх тут у Лондоні, як вияв нашої солідарності з Україною.\
Дату відкриття виставки кілька разів переносили, але нарешті її відкрили для всіх охочих. І зробили безкоштовною для відвідувачів.
Вадим Пристайко, посол України у Великій Британії:
І, дійсно, це не так просто робиться, як воно виглядає. Галерея Саатчі як одна з найкращих галерей Лондона, найбільш відомих, вона, дійсно, трохи зайнята, і пробитися сюди, щоби продемонструвати наше мистецтво, не завжди просто, але ми дуже раді, що нарешті це вдалося.
В галереї впевнені, що виставка привабить не лише британців, але й тисячі українців, які опинилися у Британії вимушено, втікаючи від війни.
Ольга Геркулес, відвідувачка виставки Марії Примаченко:
Ми воюємо за це, за цей позитив, за це натхнення... Бо навіть мене роботи Примаченко, роботи Поліни Райко надихнули цього року і я почала квітчати свою хату, я почала її розмальовувати, може не так талановито, але це була терапія.
Девід Герберт, відвідувач виставки Марії Примаченко:
Ці роботи такі життєствердні, такі надзвичайні яскраві кольори, і так цікаво бачити, як вона зобразила звірів з людськими рисами обличчя, я ніколи не бачив нічого подібного. Особливо мене вразила картина ось там, де вона показала себе, коли захворіла на поліомієліт, і лежить на ліжку. Дуже зворушливо.
У фонді родини Марії Примаченко сподіваються, що ця виставка та інші покази Примаченко за кордоном також допоможуть зі створенням музею художниці у її рідному селі Болотня на Київщині. Бо війна ще раз довела необхідність збереження української культурної спадщини.
Анастасія Примаченко, праонука художниці Марії Примаченко:
Я думаю, для України - це дуже велика подія, тому що ми показуємо свої традиції, свою культуру, а хто ми без ось цього всього. Знаєте, країна-терорист намагається знищити нашу ідентичність, а ми попри війну, попри всі ці складнощі, в мене просто мурахи, ми все одно працюємо, ми оберігаємо наше, ми показуємо це світу.
