Електронне бронювання: яких змін чекати у цьому процесі [ Редагувати ]
Електронне бронювання запрацювало в Україні. Замість місяця очікування - година. Ніяких стосів паперів та довідок і мінімальні витрати часу. Скільки військовозобов'язаних уже заброньовані? Чи необхідно стати на облік тим, кого бронюють? Та якого наступного кроку очікує бізнес від держави щодо бронювання? Деталі дізнався Євген Лесной.
Бронь від міноборони Дмитро Зевін отримав майже на початку повномасштабного вторгнення.
Дмитро Зевін, має бронь від підприємства:
До мене підійшов безпосередній керівник і повідомив, що будуть бронювати посади, які на фабриці потрібні. Критично потрібні.
Перед тим, як отримати ось такий документ, роботодавець збирав купу документів.
Дмитро Зевін, має бронь від підприємства:
Цей папір видає Міністерство оборони на підприємство. То не те що там підприємство бронює, то Міністерство оборони дає можливість підприємству забронювати своїх співробітників. Надалі, якщо чесно, я не знаю. В мене в додатку "Резерв" там сказано, що в мене бронювання до такого-то числа.
В Україні близько 8 з половиною тисяч компаній мають право бронювати військовозобов'язаних працівників
Віталій Кіндратів, заступник міністра міністерства економіки України:
Було декілька моделювань. За кількістю й по проєктах, по яких можна бронювати. І станом на сьогодні було прийнято рішення відповідно 50 відсотків, які є критично важливими. Для економіки та забезпечення збройних сил України. Й 100 відсотків для компанії, які виконують військові замовлення, які будуть фортифікації.
Якщо раніше бронювання здійснювалося лише на пів року - то з початку цього літа умови змінилися. Бронюють на рік.
Валерія Шевчук, заступниця директору директорату розвитку електронних послуг Міністерства цифрової трансформації:
Раніше це стоси паперів, бо на кожну особу потрібно підтвердження, працевлаштування й так далі. Зараз цього не вимагається.
Це в Мінцифрі кажуть про введення кілька тижнів тому електронного бронювання. Наразі ніякого збору документів.
Валерія Шевчук, заступниця директору директорату розвитку електронних послуг Міністерства цифрової трансформації:
Керівник підприємства заходить на портал "Дія", заходить на послуги бронювання, ми перевіряємо, чи дійсно це підприємство має статус критично важливого або надає товари та послуги Силам оборони. Надалі керівник обирає тих осіб, що хоче забронювати, завантажує або списком, або по одному, й підписує цю заяву електронним підписом.
Отже, вдалося скоротити час очікування з місяця до години.
Віталій Кіндратів, заступник міністра міністерства економіки України:
Раніше процедура бронювання місяць-півтора. Сьогодні це відбувається до години часу. У людини автоматично генеруються відповідні позначки в "Резерві+". І кожен перевіряючий, чи це ТЦК, чи блок-пост, чи прикордонники, вони бачать статус людини.
Лише за пару тижнів за допомогою "Дія.City" бронь отримали понад 53 тисячі осіб. Втім власники українського бізнесу наразі не бачать суттєвих змін.
Руслан Бельтюков, президент асоціації керівників бізнесу України:
Ці документи, якщо вони оформлені щось так, не так, розглядаються, повертаються назад, потім знову потрібно подавати, потім знову повертаються назад. Якби були чітко розроблені форми подачі документів. Скажімо, як ми спілкуємося з нашими учасниками асоціації, то такого відчутного прогресу від електронного бронювання вони не відчули.
Українські айтівці, навпаки, вважають: треба трохи часу й процес "полетіть".
Марія Шевчук, виконавчий директор Асоціації IT Ukraine:
Щоб до кінця протестувати цю систему, потрібно, щоб було якомога більше заявок, тоді вони побачать, які є там пусті місця. Міністерства цифрової трансформації, на 100% оцифровують абсолютно усі послуги. Тоді в нас зникнуть будь-які корупційні ризики.
У будь-якому випадку електронне бронювання - це ще один крок до стрімкого осучаснення процесів.
Валерія Шевчук, заступниця директору директорату розвитку електронних послуг Міністерства цифрової трансформації:
Зараз в процесі бронювання у нас залучені Мінцифри, Міністерство економіки, Міністерство оборони, й Пенсійний фонд України.
Наступним кроком український бізнес чекає від влади так званого економічного бронювання. Бо далеко не всі підпадають під статус критичних підприємств.
Руслан Бельтюков, президент асоціації керівників бізнесу України:
Наш учасник асоціації, у нього 80 чоловік-працівників. Він не належить до критичної інфраструктури. Його викликали в ТЦК, збиралися мобілізувати. Це я назвав середній вже бізнес. От вони просто не можуть забронюватися.
Наші айтівці попри велику війну продовжують співпрацю з іноземними компаніями. А це великі надходження до бюджету та волонтерські внески. Мають бронь лише півтора відсотка від всіх айтівеців.
Марія Шевчук, виконавчий директор Асоціації IT Ukraine:
Для них принципово важливо розуміти, що Україна та українські ІТ-компанії виконують замовлення. Наразі, коли вони співпрацюють або спілкуються з українськими командами, вони напряму питають, яка ймовірність того, що ця команда, яку я обрав, буде завтра працювати.
Бюджет країни у випадку запровадження такого бронювання отримає чималі надходження. Так вважають економісти.
Андрій Длигач, доктор економічних наук:
Економічне бронювання дає можливість від 165 до 200 мільярдів гривень на рік отримати державі у якості збільшення доходів державного бюджету. Це дає нам можливість технологізувати й забезпечувати наші Збройні сили. Бізнес продовжує таким чином інвестувати в оборонно-промисловий комплекс, бо має заброньований персонал і має можливість далі розвиватися.
Фахівці також пропонують не називати можливість сплачувати додаткові податки за важливих фахівців економічним бронюванням.
Андрій Длигач, доктор економічних наук:
І перестаньмо називати його економічним. Це бронювання критичного персоналу. Є критично необхідні люди для того, щоб працювала економіка, працював бізнес.
Доброволець з 22 року військовослужбовець Леонід Скрипченко у минулому бізнесмен. Він вважає дійсно є люди, які більш корисні в тилу, ніж на фронті.
Леонід Скрипченко, військовослужбовець:
Хто на фронті, хто в тилу, Мене тільки сильно турбує, коли люди взагалі ніяким чином не докладають зусиль для нашої перемоги. Ні, не правда, якщо це в рамках чинного законодавства, то нехай буде.
В Міністерстві економіки кажуть: частково умови економічного бронювання вже існують та працюють.
Віталій Кіндратів, заступник міністра міністерства економіки України:
На сьогодні Міністерство економіки має визначений список критичних підприємств, що передбачає наявність певних коефіцієнтів по заробітної плати. Ми можемо для себе констатувати, що так зване економічне бронювання через критерії сплати податків, через критерії високих заробітних плат, воно вже в той чи іншій мірі вже інтегровано в систему бронювання.
Зрозуміло, що рішення про бронь за гроші не дуже популярне.
Євген Лесной, кореспондент:
У суспільстві продовжують тривати розмови про можливу соціальну несправедливість у випадку прийняття закону про так зване економічне бронювання. Мовляв, у кого грошей більше, той й не служитиме. Але ж всі фахівці в голос кажуть: без цього закону нам буде вкрай важко вистояти.
У Верховній Раді наразі є три законопроєкти на цю тему, втім розглянуть їх, коли парламентарії повернуться в сесійну залу.
