За його життя двічі боролися лікарі: історія бійця [ Редагувати ]
Бахмут, Словʼянськ, Авдіївка, Вовчанськ... З часу великої війни боєць за позивним "Кардинал" побував на різних напрямках фронту. За його життя двічі боролися лікарі. Воїн пережив чимало операцій, а на тілі має десятки шрамів. Медики досі роблять все можливе, аби відновити функціонування ноги українського захисника. Він чітко виконує всі рекомендації, щоб якнайшвидше повернутися у стрій.
Війна кардинально змінила його звички, характер і думки.
Позивний "Кардинал" - офіцер Чопського прикордонного загону:
Якби я навіть був закордоном, то повернув би з-за кордону для захисту батьківщини.
Він був на межі життя та смерті.
Позивний "Кардинал" - офіцер Чопського прикордонного загону:
Я сначала думав, що пробило печінку, думаю, не довго осталося, лежав-лежав, тут пройшов деякий час, думаю, я не помираю, треба шось робити. Ну, і там уже хлопці підійшли.
Втратив чимало друзів. Але знайшов кохання всього свого життя.
Я на інтерв'ю, тут хочуть побачити тебе в камеру.
Уже третій рік Павло з Іршавщини, що на Закарпатті, має позивний "Кардинал". Поліційну форму змінив на камуфляж у перші дні повномасштабного вторгнення. Але потрапив у ЗСУ не одразу.
Позивний "Кардинал" - офіцер Чопського прикордонного загону:
Не мав строчної служби і вони мене не хотіли нікуди брати. От це я так приходив один день, кажуть, сьогодні ідеш у зв'язківці, кажу, о, супер, буду зв'язківцем, я збираю сумку, приходжу на 16 годину, кажуть, ти не підходиш, кажу, нє, хлопці, давайте так, мені вже соромно додому повертатися, я як скажу, не беруть на війну? Всіх забирають, а я тут не підходжу. Ну, і шо, подумали вони, є прикордонники. Підеш в прикордонники.
Нині "Кардинал" гідно носить офіцерське звання.
Володимир Романів - начальник відділу прикордонної служби:
Дуже високого рівня керівник і високого рівня фахівець бойової справи. Це командир, який і віком, і душею, і тілом молода, жвава, весела людина.
Після навчання рушив на передову. Городня, Слов'янськ, Бахмут. Локацію змінював часто, завдання так само виконував різні.
Позивний "Кардинал" - офіцер Чопського прикордонного загону:
Я був поранений у Бахмуті. Біля мене впала 120 міна і розірвала мені живіт. І тільки як сказали, що будуть мене виписувати, я зразу попросився, щоб виписувати не на відпустку, не на якусь реабілітацію, а повернувся до хлопців.
Далі був Краматорськ.
От так справи, десь якраз ФПВ висить, он русня.
Позивний "Кардинал" - офіцер Чопського прикордонного загону:
Це була ротація важка, дуже було багато втрат у нас на той час і ця ротація була, думаю, найважча.
Та саме там Павло зустрів свою майбутню дружину. Вона працювала у прикордонній службі Краматорська. На Закарпаття боєць приїхав уже не сам. Юлія перевелася у Мукачівський прикордонний загін. Подружжя оселилося у Берегові. Кілька місяців удома, але "Кардиналу" настав час рушати знову на війну.
Юлія – дружина військовослужбовця:
Дуже за нього хвилююся, розумію, що рано чи пізно настане той момент, що він знову поїде захищати нашу державу, буду молитися богу і підтримувати як тільки зможу.
З побратимами Павло захищав і Харківщину. У Вовчанську на українських воїнів чекало справжнє пекло.
Позивний "Кардинал" - офіцер Чопського прикордонного загону:
До нас на позиції прям заїхали їхні танчики. Я зі своїм підрозділом попав був в оточення, але з оточення вийшли через палаючий ліс.
Хлопці довго тримали оборону Вовчанська. Та останню ротацію "Кардиналу" довелося завершити завчасно.
Медики працюють, шо в кого, тут осколочна нога й рука.
Підірвався на розтяжці. Осколки пошматували руку та ногу. Позаду три операції. Попереду ще одна. Завдяки лікарям його рука вже повністю функціонує. От нога...
Позивний "Кардинал" - офіцер Чопського прикордонного загону:
Є лише нюанси в тому, що ногу з-під колінної чашечки й до пальців я не відчуваю по задній частині ноги, але це воно таке, десь в побуті трохи воно не зручно, але на скорость не вліяє.
Чоловік виконує всі рекомендації медиків, щоби стати на ноги та якнайшвидше повернутися на службу.
Позивний "Кардинал" - офіцер Чопського прикордонного загону:
Воюю заради українського народу, заради людей, заради держави. Я тепер розумію, що йде війна, і я буду частиною її до кінця цієї війни. Я це приймаю і другого не бачу.
