Примусова паспортизація на ТОТ: як вижити без громадянства рф [ Редагувати ]
На тимчасово окупованих територіях із 1-го січня закінчився термін так званої спрощеної процедури набуття російського громадянства. Усі, хто щосили уникав отримання російського паспорта, може втратити житло та автомобіль, доступ до соціальних та медичних послуг. І ризикує бути депортованим з рідної землі.
З іншого боку, чоловіків, які стали громадянами рф, рашисти активно забирають в окупаційне військо. Про життя, так би мовити, на "розтяжці" - розкаже Євген Лесной.
Добровільно та свідомо приймаю громадянство російської федерації. Присягаюся дотримуватися Конституції російської федерації.
Російська паспортизація українців почалася задовго до повномасштабної війни. Спершу в Криму, ще до анексії. Надалі вже спрощена процедура для жителів Донбасу, що опинилися в окупації з 2014-го.
Зворушлива мить для жителів Донбасу. 60 осіб, які подали заявку на отримання російского громадянства, сьогодні отримали власні документи. Паспорти громадян росії.
Без російського громадянства на той час люди жили на території так званого ОРДЛО та навіть в Криму.
Юрій Соболевський, перший заступник голови Херсонської облради:
Відношення людей до окупації зовсім інше, і до "руського миру" воно кардинально інше. І кримський сценарій не спрацював на Херсонщині, як на те розраховував ворог.
На відміну від кримського сценарію окупантів, де всіх, що жили на півострові, автоматично зарахували в склад громадян рф - з лютого 2022 року все відбувається інакше.
Михайло Савва, експерт Центру громадянських свобод, доктор політичних наук:
За громадянством рф потрібно було звертатися, тому що в порівнянні з мешканцями Криму, як я розумію, люди на цих територіях розглядалися як більш небезпечні для російської влади, менш лояльні до російської влади.
Усі заохочення українців на окупованих територіях до громадянства рф зазвичай стикалися з опором місцевих.
Юрій Соболевський, перший заступник голови Херсонської облради:
Коли люди масово відмовлялися взагалі від будь-яких комунікацій з ворогом, і, звичайно, намагалися не надавати персональні дані. Був там невеликий відсоток людей, переважно похилого віку, які хотіли отримати якусь гуманітарну допомогу, якісь ліки, вони надавали свої дані, але переважна більшість відмовилася від цього.
Петро Андрющенко, радник міського голови Маріуполя:
І переважно це все ж таки сільська місцевість, тому що там це було простіше зробити, там не такий контроль ФСБ, не такий тиск з боку окупаційної влади був принаймні, і найбільша кількість буде мешкати по сільських громадах наших, не в містах.
Жителям окупованих міст складніше відмовитися від паспорта рф. Знайти роботу, одержати будь-які послуги, включно з медичними, без російського громадянства неможливо.
Петро Андрющенко, радник міського голови Маріуполя:
Наші люди на окупованих територіях, які не отримали досі російські паспорти, фактично позбавлені, наприклад, медичної допомоги. Особливо ті, хто мають хронічне захворювання. Ну, наприклад, цукровий діабет.
Ще одним важелем тиску стала обов'язкова перереєстрація транспортних засобів на російські номери.
Віктор Дудукалов, заступник голови райради Бердянського району:
З 1 січня, до прикладу, росіяни запровадили обов'язкове страхування транспортних засобів, без якого не можна, до прикладу, користуватися транспортними засобами. Це значить, що людина, яка має транспортний засіб, і на ньому їздить, вона повинна в першу чергу отримати паспорт.
Співробітник Центру національного спротиву:
І також ці люди мають загрозу, що в них конфіскують майно. Це житло, земельні ділянки, будь-що нажите, автомобілі.
З першого січня 2025 року всі, хто не одержав російського громадянства на ТОТ, фактично офіційно оголошені людьми другого ґатунку. Так звана спрощена процедура паспортизації закінчена. А це означає ймовірність депортації з рідної землі.
Михайло Савва, експерт Центру громадянських свобод, доктор політичних наук:
Законодавство рф, яке було, до речі, створено вже після початку повномасштабної агресії, передбачає можливість депортації іноземців, а громадяни України на окупованій території для влади рф стають іноземцями, на інші території рф. При цьому перелік підстав для депортації є дуже широким. Ну, наприклад, участь в неузгодженому мітингу.
З іншого боку, отримання паспорта рф також загроза для жителів тимчасово окупованих територій. Бо чоловіки майже стовідсотково опиняться в окупаційних військах.
Михайло Савва, експерт Центру громадянських свобод, доктор політичних наук:
Вже загинуло на фронті більше ніж тисяча мешканців окупованого Криму, тобто вони були мобілізовані, деякі навіть не були мобілізовані. Там загинуло 11 строковиків з мешканців Криму. Під час мобілізації у рф, це було в жовтні-листопаді 2022, було всього мобілізовано близько 300 тисяч людей. З них 80 тисяч - це мешканці окупованої Донеччини.
Одержати персональні дані всіх, що живуть на ТОТ, за майже три роки для окупантів не є проблемою.
Петро Андрющенко, радник міського голови Маріуполя:
Підприємства, вони передають ці дані, хто в них працює, до військкомату. І далі, якщо там хтось вирішив, що він може уникнути військового обліку, то приходить до нього військкомат. Зрозуміло, що ці українці, які отримали російські паспорти, вони вже всі стоять на військовому обліку.
Співробітник Центру національного спротиву:
Всі дані вони збирають впродовж останніх років. Це є опитування, обходи, це є використання старих баз, які вони отримували під час того, як зайшли до міст, тобто ті самі псевдовибори, псевдореферендуми вони проводили на основі таких баз даних, і вони на основі них продовжують працювати з цивільним населенням.
Крім цього, важливим чинником під час паспортизації рф на тимчасово окупованих територіях є повна лояльність. І саме ця мета - головна для росіян.
Петро Андрющенко, радник міського голови Маріуполя:
І у підсумку скажу, якщо так подивитися перспективу окупації, що, не дай Боже, вона протягнеться, наприклад, 10 років, принаймні у великих містах залишиться або абсолютно маргіналізоване населення, або ніяке інше. І ми це вже проходили, тобто такий процес заміщення пройде, і росіяни дійсно рухаються саме цим шляхом.
По факту мешканців окупованих територій загарбники поставили, так би мовити, на "розтяжку". З одного боку, без російського "аусвайса" жити немає змоги, з іншого - загрожує військовий молох.
Співробітник Центру національного спротиву:
Тобто, чи маєш ти російський паспорт, чи не маєш, саме тут не убезпечить і більше якусь загрозу не створить, тому що вони проводять етнічне заміщення системно, і під переселення попадають ті верстви населення, які вигідні в той чи інший момент для російської федерації. Саме тому з паспортом ми б цього не пов'язували.
Українців починають буквально витискати з рідних домівок. Намагаються в такий спосіб змінити демографічний склад територій, що під окупацією.
Юрій Білоус, адвокат, правозахисник, голова ГО "Справедливість для українців":
Вони роблять дві штуки. Це паспортизація. Вони роблять це для того, щоб встановити свій суверенітет, узаконити свою окупацію, свою анексію. І друге, що вони роблять, вони намагаються змінити демографічний склад населення на окупованих територіях. Для цього вони заселяють своїх людей, росіян, з різних частин росії на окуповані території України.
Звісно, все, що чинять росіяни на ТОТ, інакше як воєнним злочином назвати не можна. Згідно з міжнародним законодавством.
Михайло Савва, експерт Центру громадянських свобод, доктор політичних наук:
На окупованих територіях нічого не можна змінювати. Не можна нав'язувати громадянства, не можна переселяти людей, не можна змінювати систему місцевого самоврядування і багато чого ще не можна.
Юрій Білоус, адвокат, правозахисник, голова ГО "Справедливість для українців":
Женевська конвенція прямо і чітко забороняє, навіть в окупанта для окупації встановлені певні правила. І навіть в режимі окупації є правила, які прямо і дуже конкретно, безапеляційно заперечують можливість окупаційної держави змушувати людей, читаємо, українців, присягати на вірність цій державі. Обмеження прав людини відбувається на окупованих територіях, і це, звісно, заборонено Женевською конвенцією.
Чекати на дотримання прав людини жителям ТОТ сенсу немає. Один із засобів збереження гідності та навіть власного життя - це виїжджати. Попри надвеликі труднощі.
Петро Андрющенко, радник міського голови Маріуполя:
Шлях є ще через територію росії, люди виїжджають безпосередньо на територію України через Європейський Союз, це країна Балтії, або літаком - це Туреччина і Грузія. Тут для цього вони мають мати українські документи, українські паспорти, для того, щоб виїхати за територію Грузії або Туреччини за українськими документами. Всі ці шляхи працюють. Насправді кожен з них складний.
Юрій Соболевський, перший заступник голови Херсонської облради:
Чи людина повертається в Україну, чи вона залишиться в одній з країн Євросоюзу на час війни, це вже інше питання. Тобто ніхто не примусив людей повертатися саме в Україну.
Шлях через кордони Білорусі - найскладніший, бо це країна - співучасник агресії росії.