Село Мошни на Черкащині прощалося з героєм-бійцем [ Редагувати ]

Напередодні в Україні поховали одразу двох бійців 93 механізованої бригади.

Командира розвідроти - Максима Преснякова та грузинського бійця - Тамаза Сухіашвілі.

Про прощання з героями наступний матеріал.

У Києві прощалися з Тамазом Сухіашвілі, громадянином Грузії. Бійцем 93-ї механізованої бригади. Він загинув, захищаючи Донецький аеропорт.

Тамаз - професійний військовий. Воював у Осетії у 2004, відбивався від російської агресії в 2008, брав участь у місіях в Іраку і Афганістані. Його побратими кажуть, за життя був героєм і загинув, як герой.

"Загинув героїчно, під час штурму аеропорту створилася складна ситуація і Тамаз зміг підняти роту шосту і далі атакувати. І дійти до монастиря - щоб вивести поранених звідти. І вибухнув він на міні. В принципі - він перекрив своїм тілом цю міну і врятував інших життя", - говорить Давид Мартіашвілі, боєць батальйону "Донбас", підполковник запасу збройних сил Грузії.

Провести захисника незалежної України в останню путь на Майдан прийшли не тільки його співвітчизники, а й чимало небайдужих українців. його тіло доправлять у Тбілісі.

В грузинському місті Хашурі в Тамаза лишилася дружина та двоє маленьких дітей. В організації перевезення сім'ї допомагає посольство Грузії. 

Село Мошни на Черкащині теж у жалобі. Тут прощаються з Максимом Прєсняковим. Він загинув у бою за село Піски.

У хаті загиблого повно людей. Рідні, близькі та друзі приходять провести героя в останню путь.

"Він наскільки жив своєю професією, він на скільки любив армію, що майже за безплатно він працював, років 12 до війни, сам форму купляв. Сам машини ремонтував, все туди, все туди", - говорить Валентина Прєснякова мати загиблого.

Максим був командиром розвід-роти 93 механізованої бригади. Кадровий офіцер воював ще з весни. За весь цей час у його підрозділі не було втрат. Максим став першим - загинув, коли рятував життя водію БПМ.

"Командир скажімо так, відкрив рахунок і закрив рахунок втрат в наше підрозділі. Командир, був справжнім командирів. За весь час моєї служби у військах я не бачив більш грамотного", - говорить "Єнот", боєць 3 розвідроти 93 механізованої бригади.

Проводжали в останню путь Максима Прєснякова не тільки бойові товариші, а й сотні односельців. Із салютом і усіма військовими почестями його поховали на мошнівському кладовищі.

Максиму було всього 28, Тамазу - 37. Обоє пішли з життя занадто рано. Та загинули вони - героями. А герої - не вмирають.

Ольга Теребинська, Станіслав Кухарчук, Вадим Свиридонов, Павло Тимошенко, Новини, телеканал "Інтер".