У Луцьку відкрили замок після 2-річної перерви [ Редагувати ]

Луцький замок після 2-річної перерви відкриває таємниці середньовічної ночі. Фестиваль не проводили через трагічні події на Євромайдані та війну на Сході України.

Тепер замок знову відчинив двері в епоху XV століття, коли місто було важливим політичним і культурним центром великої Волині й князівства Литовського.

Кликун запрошує лучан і гостей міста на свято. Біля входу їх зустрічають вартові у середньовічних одностроях. А волинкар грає старовинні мелодії.

"Найдавніші зображення давньоруської волинки в Софійському соборі і в Радзивилівському літописі. Це робили звичайні пастухи, традиційним був інструментом.

Слово "волинка" походить від назви волинської території, тому що воно поширене на території України, Росії й Білорусі", - розповідає волинкар Віктор Іщук.

"Ніч у Луцькому замку" за традицією починається із запалювання корони Вітовта. Артисти місцевого театру вогню отримують полум'я від князя і княжни.

Далі у програмі - концерти та світлові шоу. Свою силу та вправність демонструють ковалі та ходулісти. А для всіх охочих навчитися нових умінь, проводять майстер-класи.

"На ходулях стою перший раз. Насправді дуже подобається. Спочатку дуже хвилювалася, що впаду - назад-уперед, але, слава Богу, тримаюся поки що", - розповіла жителька Луцька Марія Гагаловська.

Кульмінацією середньовічної ночі став виступ Луцького театру вогню. Уперше таке шоу в рідному замку презентували нащадки князя Любарта.

"Я сьогодні уособлював не дуже хорошу сторону нашого людства, такого темногі відьмака, а всі інші учасники нашого театру - це люди, які боролися саме з цим вогнем, і, як бачите, виграла сьогодні любов", - прокоментував актор луцького театру вогню "Fire Dance" Володимир Селезньов.

Вшанували на фестивалі й бійців АТО. Як символ незламності звели дерев'яного коня. Його зображення знайшли на церковних замкових фресках. Та збирали пожертви на лікування поранених воїнів.

Анастасія Старовойт, Олександра Фетисова, Андрій Гнатюк, "Новини", Телеканал "Інтер" Луцьк.