Волонтери просять надати громадянство України парамедику з Росії [ Редагувати ]

Медики першого добровольчого мобільного шпиталю вже два роки просять українського громадянства для своєї колеги росіянки Ольги Симонової. Вона приїхала з Росії, щоб допомагати нашим військовим у зоні АТО.

Термін дії її закордонного паспорта спливає за рік, тоді жінка змушена буде повернутися до рідного Челябинська, де на неї вже чекають російські спецслужби. Із волонтером-парамедиком зустрічалася наша Анна Демиденко.

Ольга щойно із зони АТО. Там вона вже майже два роки служить парамедиком у складі першого добровольчого медичного шпиталю імені Миколи Пирогова. Її місія - довезти пораненого до найближчої лікарні.

"Таких лікарів, як тут, які працюють в тилових госпіталях в містах, які безпосередньо знаходяться в зоні АТО, їх просто немає. Не можна втомлюватися, просто не можна. Якщо не ми, то ніхто", - каже волонтер-парамедик ПДМШ ім. М. Пирогова Ольга Симонова.

"Ми з Олею якраз колеги. В основному працювали в секторі "Донецьк", і в секторі "Луганськ". Зараз наш шпиталь буде виїжджати і в сектор "Маріуполь", ми вже розширюємо наше охоплення", - розповідає виконавчий директор ПДМШ ім. М. Пирогова Олександр Гагаєв.

2014-го Ольга приїхала сюди із Челябінська, засудивши політику Російської Федерації стосовно України. Відтоді на батьківщині вона - персона нон-грата.

"В той час, коли вона вже виїжджала, до неї додому вже прийшли спецслужби", - каже заступник командира з евакуації у складі ПДМШ ім. М. Пирогова Ігор Буйвол.

Уже два роки Ольга просить про українське громадянство. Процедура отримання паспорта для волонтерки проста: Міністерство охорони здоров'я має звернутися до президента, а він вже ухвалюватиме рішення на основі їхнього подання. Проте численних звернень та прохань парамедиків до МОЗу ніхто не почув.

Цього вівторка волонтерам урочисто вручали медалі за мужність. Однак поспілкуватися з виконувачем обов'язків міністра охорони здоров'я Віктором Шафранським, і нагадати про своє прохання, - їм не вдалося.

"Я Вас вітаю, дякую вам за службу. - Служу народу України в складі ПДМШ. І хочу скористатися нагодою, звернутися до Вас. - Ви лікар за фахом? - Ні. - Ми після завершення процедури обов’язково з вами поспілкуємося. Давайте я вручу колегам, які чекають, нагороди".

"Служу народу України, і також, якщо дозволите, хочу з вами поспілкуватися з приводу наших колег".

Після нагородження посадовець зачинився у своєму кабінеті. У відповідь парамедики вирішили не носити орденів, допоки держава їх не почує.

"Вони зробили то, що не може держава зробить, вони поїхали і надають медичну допомогу і показують, що може механізм працювати без вливання державних коштів. Тільки дайте добро, тільки підтримайте", - наголошує Ігор Буйвол.

Активісти першого добровольчого мобільного шпиталю звернулися напряму до президента. Написали відкритого листа.

"Моральна позиція дуже проста: якщо українське громадянство дають Гришину, Ганапольському, іншим людям, внесок яких в збереження незалежності української державності щонайменше для мене є під великим знаком питанням, то тим, хто на передовій, власною працею і з ризиком для життя її захищав проти своєї формальної Батьківщини, яка є країною агресором. Тут воно б мало вирішуватись так, як наша держава вміє і це продемонстрували випадки з міністрами, які за ніч ставали українськими громадянами", - каже співзасновник і керівник ПДМШ ім. М. Пирогова Геннадій Друзенко.

"Я хочу бути повноправним членом суспільства, тому що, в цій країні я бачу своє майбутнє, майбутнє своїх батьків, може бути дітей і я хочу тут жити", - запевняє Ольга Симонова.

Поки що Ользі продовжують дозвіл на тимчасове перебування на основі волонтерської діяльності. Але це стане неможливим, коли за рік спливе термін дії її закордонного паспорта. За новим документом вона має їхати до Челябінська. Звідки її шанси повернутися близькі до нуля.