Хто і чому намагався увірватися до будівлі парламенту Німеччини [ Редагувати ]

Німеччина досі оговтується від шоку, який спричинив суботній напад на будівлю парламенту країни. Усі без винятку німецькі політики засудили спробу штурму та пообіцяли притягнути винних до відповідальності. Хто і чому намагався увірватися до Бундестагу? І до чого тут коронавірус, розкаже Тетяна Логунова.

Берлінські поліцейські - в гостях у президента Німеччини. Франк-Вальтер Штайнмайєр зустрівся із силовиками, які цими вихідними охороняли будівлю Бундестагу. Щоб особисто подякувати їм за захист парламенту від штурму.

Франк-Вальтер Штайнмайєр, президент Німеччини:

Прапори, які ми бачили на сходах вільно обраного парламенту Німеччини, серця нашої демократії, - це не тільки мерзенне, а й нестерпне видовище. Насилля з боку правих екстремістів налякало й обурило багатьох громадян.

Взяти будівлю штурмом намагалися кілька сотень активістів ультра-правих організацій, які брали участь у демонстрації так званих коронаскептиків. Вони видерлися на сходи й спробували увірватися до парламенту. Щоб зупинити натовп, поліції довелося застосувати сльозогінний газ.

"Напад на серце демократії". "Інцидент, який викликає відчуття огиди". "Сором і ганьба". Спробу штурму засудили всі німецькі політики. Від сьогодні охорону Бундестагу посилено. Дискутують також про необхідність заборонити проведення перед стінами парламенту будь-яких мітингів та акцій протесту.

Штурм парламенту став кульмінацією акції протесту проти карантинних обмежень. У ній взяли участь понад 30 тисяч людей. На демонстрацію вийшли прихильники конспірології, які вважають вірус вигадкою, противники вакцинації, ультра-праві та люди, які втомилися від необхідності носити маски й дотримуватися санітарних норм.

Алекс, учасник акції протесту:

Я вийшов на мітинг заради свободи. Це і є сила демократії, коли люди з різними політичними поглядами вимагають свободи. Щоб у них було право сумніватися і виступати проти думки навіть науковців.

Мирного протесту хотіли не всі. Час від часу ультра-праві демонстранти йшли на сутички із силовиками. У підсумку 30 поліцейських травмовані. Кілька сотень протестувальників затримали.

Андреас Гайзель, сенатор Берліна з внутрішніх справ:

Звісно, не кожен учасник демонстрації сповідував праві погляди. Але кожен знав, хто крокує з ним поруч. І бачив символіку, з якою йшли ці люди.

Заборонити такі акції політики не можуть. "Коронаскептики" успішно оскаржують заборони в судах. Тож урядовці вирішили піти іншим шляхом. Влада Берліна, наприклад, вже розробила законопроєкт, який зобов'язує учасників акцій протесту носити маски. У Сенаті сподіваються, що така вимога відіб'є в "коронаскептиків" бажання виходити на вулиці.