На межі зникнення: тваринництво в Україні потребує допомоги від держави [ Редагувати ]

В Україні невпинно скорочується поголів'я великої рогатої худоби. Тримати корів селянам стає невигідно. Мінімізують витрати й великі господарства. Серед лідерів антирейтингу - Чернігівська, Запорізька та Миколаївська області. Чим загрожує така ситуація - з'ясувала Марина Михайловська. 

Пані Алла - одна з тих небагатьох у Лиманах, хто тримає корів. Каже - останнім часом надої відчутно зменшилися.

Алла Коваленко, власниця корів:

Если в мае с одной коровы я доила 30 литров, то сейчас 17-18. Жара действует как на людей, так и на скотину.

Та спекотна погода - пів біди. Найбільша проблема - брак пасовищ. Колись для цього використовували землі запасу, тепер замість них - територія приватних господарств. Селяни жартують: удень корови гуляють між вигорілими полями, аби тільки розім'ятися. Підніжного корму не залишилося.

Алла Коваленко, власниця корів:

У нас в деревне нет пастбища и нету выпаса, где-то поля кто-то скосил, туда погнали попасли, нету такого, чтоб ни выпаса, ни условий содержания.

А повноцінне харчування - обов'язкова умова гарних надоїв. 

Микола Шулюк, власник корови:

На сезон треба мінімум 3 тони сіна, солома, буряк, жмих, грубі корма. Треба ячмінь, його перемелюєш. Без подкормки, як кажуть: у корови молоко на язику. Як накормиш - так і буде.

Ціна молока - 15 гривень за літр - усіх витрат не покриває. Дорожче продати не виходить - люди не купують. Тож поступово господарі відмовляються від великої рогатої худоби.

Наталія Панашій, староста села Лимани:

Раніше в Лиманах були череди. Наприклад, ця - під 200 корів. Сьогодні 10. На початку села було до 50 голів. Сьогодні 3. В Лупаревому 50 голів було, сьогодні 5.

За останній рік поголів'я корів на Миколаївщині скоротилося більш як на 10 відсотків. 

Олена Піскун, директор департаменту агропромислового розвитку Миколаївської ОДА:

Тваринництво в приватному секторі не є прибутковим. Одним із шляхів, щоб воно було прибутковим, є кооперація. В державному бюджеті передбачено підтримку саме молочного скотарства. Фермерському господарству, сімейним фермерським господарствам буде виплачуватись по 5000 грн на кожну голову, яка утримується.

Молочна продукція місцевих екоферм недешева. Тож якщо держава не підтримає окремого власника рогатої худоби, тваринництво в Україні може суттєво постраждати. А набіл доведеться імпортувати.